Сем.№ 5 .2 курс ,фельд

Семінарське заняття № 5.

Тема: Українська національна революція ( 1917-1921 рр.)

Курс: II, 2

Факультет: лікувальна справа ( фельдшерське відділення)

Кількість годин: 2

Мета:

Знати: основні поняття та терміни по темі (Анархізм. Акт злуки УНР та ЗУНР. « Воєнний комунізм.»Гетьманський переворот. Громадянська війна. Директорія. УЦР. Українсько — польська війна. Універсали УЦР. Політичний компроміс);

видатних діячів(Андрієвський О.М., Антонов – Овсієнко В.О., Винниченко В.К., Грушевський М.С., Макаренко А. Г., Махно Н.І., Скоропадський П.П., Пілсудський Юзеф );

хронологію основних подій (лютий 1917р.; 4 березня 1917р.; 5- 7 квітня 19117 р.; 10 червня 1917р.; 15 червня 1917р.; 3 липня 1917р.; 24- 25 вересня 1917 р.; 28 жовтня – 1 листопада 1917р.; 7 листопада 1917р.; 4 грудня 1917р.;12 грудня 1917р.; 23 грудня 1917р.; 9 січня 1918р.; 18 січня 1918р.;27 січня 1918р.; 3 березня 1918р.; 229 квітня 1918р.; 5- 12 липня 1918р.; 13 листопада 1918р.; 14 листопада 1918р.; грудень 1918р.; 22 січня 1919р.; 11 лютого 1919р.; 6-10 березня 1919р.; 1 червня 1919р.; 25 червня 1919р.; квітень 1920 р.; 12 жовтня 1920р.; 14 листопада 1920р.; 28 грудня 1920р.)

Вміти: працювати із історичними джерелами,мапою, науковою та художньою літературою.

Контроль знань: проблемні питання,відповіді на завдання для самоконтролю, тестовий контроль.

План

1. Лютнева буржуазна революція в Петрограді. Революційні події в Україні. Утворення Української Центральної Ради.

2. Проблема державності України та ставлення до неї різких політичних сил. І та II Універсали Центральної Ради.

3. Жовтнева революція а Петрограді та ставлення до неї Центральної Ради. II! Універсал. Проголошення УНР.

4. Проголошення Радянської влади в Україні. Загострення відносин між більшовицькою владою та Центральною Радою.

5. IV Універсал Центральної Ради. Проголошення самостійності України.

6. Берестейський мир. Окупація України німецькими та австрійськими військами.

7. Гетьманщина. Внутрішня і а зовнішня політика П. Скоропадського.

8. Західноукраїнські землі в 1918-1919 роках. Проголошення Західноукраїнської Народної республіки (ЗУНР). Спроба об’єднати УНР і ЗУНР.

9. Директорія. Протиборство політичних сил в Україні. Громадянська війна та її наслідки.

Питання для самостійного вивчення:

1. Утворення Рад на Україні.

2. Інтервенція військ Антанти. Денікінщина.

Теми доповідей та повідомлень:

1.Грушевський Михайло Сергійович — видатний вчений і політичний діяч, перший Президент України.

2. Винниченко В.К — видатний український письменник, публіцист і політик.

3. Аграрна і національно — культурна політика гетьмана П. Скоропадського.

4. Політика «воєнного комунізму» та її здійснення в Україні.

5. Н. Махно проти всіх режимів.

7. Українські збройні формування 1917-1921 років.

8. Історичний портрет С. В.Петлюри.

Література:

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. К., 2004.

Винниченко В.К. Відродження нації. — К , 1990.

Горелов В. Павло Скоропадський — гетьман Української Держави. — К., 1495.

Грамота до всього українського народу (П. Скоропадський) //Там само. -С К2 НЗ. І

Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. — К., 1992. — Кн. 2.

Історія України: нове бачення: У 2 т. — К.т Україна, 1995.

Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України. — К.. 1993.

«Манифест Временного рабоче-крестьянского правительства на Украине»: //Конституційні акти України 1917-1920. — К., 1992.-С. 221-225.

Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття. — ІС, 1995.

Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 роках К., 1995.

Реєнт О. Українська революція. — К., 1996.

Солдатенков В.Ф Українська революція концепція та історіографія (1918-1930 роки) -К.. 1999.

Сторінки історії України ХХ ст. ІС 1992.

Субтельний О. Україна: Історія. К., 1992.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали Т.1. — К., 1995; Т.2 — К., 1997.

Українська державність у XX столітті. — К , 1996.

Універсали Української Центральної Ради //Конституційні акти України 1917-1920 К.. 1992.-С. 58-63, 67-72.

Універсали Директорії Української Народної Республіки //Там само. — С. 107.

Зміст теми

На початку І917 року Російська імперія опинилася на межі краху. Зростала недовіра народних мас до державних органів влади, які погано контролювали ситуацію і демонстрували спою нездатність поліпшиш ситуацію на фронті і в тилу. Більша частина підприємств країни не працювала, що спричинило зростання безробіття . Почалися перебої з постачанням продовольства (хліба) в містах. Країну охопили інфляція, стрімко зростали ціни. Звичним явищем стали виступи селян, солдат, робітників. Невдоволення економічними труднощами, викликані Першого світовою війною, прискорили падіння самодержавства. 27 лютого 1917 року цар Микола II зрікся престолу. Лютнева буржуазно-демократична революція перемогла. Влада перейшла до рук Тимчасового комітету Державної Думи, який, у свою чергу, сформував новий Тимчасовий уряд країни. Що таке двовладдя? Назвіть ще один орган влади, крім Тимчасового уряду, який діяв у той час у Петрограді.

Перемога революції відкрила широкі можливості для легалізації діяльності політичних партій, створення різноманітних громадських організацій. Як демократизація суспільства позначилась на українському русі? Треба відзначити, що під впливом революційних подій навесні 1917 року відновили свою діяльність в Україні «старі» політичні партії та виникали нові партії громадські організації (назвіть основні з них). Наведіть факти, які свідчать про розгортання та посилення національно – визвольного ) руху в Україні.

Важливою подією в політичному житті України стало створення Української Центральної Ради (УЦР). Спочатку вона відігравала роль

Київської міської організації і в перші тижні свого існування переживала процес організаційного та ідейного становлення. Як революційний парламент вона була визнана Українським Національним Конгресом (6-11 квітня 1917) і з того часу очолила національно-визвольний рух, стала ініціатором відродження державності України. Які політичні сили були представлені в Центральній Ралі? Схарактеризуйте їх програмні вимоги щодо подальшої долі української державності. Розкрийте сутність суперечок між «самостійниками» та «автономістами‘.

Проаналізуйте основні етапи діяльності Центральної Ради. Зверніть увагу на такі її моменти: обнародування 1 Універсалу (проголошення курсу на здобуття автономії України), переговори з Тимчасовим урядом і видання II Універсалу, внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради. Спробуйте відповісти на запитання: чому Центральна Ради, досить популярна на початку своєї діяльності, втратила підтримку деяких (яких?) верств населення до осені 1917 року? Зверніть увагу на стосунки між Центральною Радою і Тимчасовим урядом влітку і на початку осені 1917 року. Розкрийте сутність виданої Тимчасовим урядом «Тимчасової інструкції для Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Які права за цією «інструкцією» надавались Україні? Зверніть увагу на те, що хоча Центральна Рада і мали значну підтримку з боку населення України, уже в 1918 році на владу в країні претендували і інші політичні сили. Навесні в Україні почалися масові виступи робітників, солдат, селян, які вимагали негайно вирішиш соціальні проблеми, припинити війну. В різких регіонах України, в містах і селах почали виникати нові органи влади, які не підпорядковувались Центральній Раді — Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Ці органи перебували під виливом різних політичних партій: есерів, меншовиків, більшовиків. Вплив останніх у нараді неухильно зростав.

25 жовтня (7 листопада) 1917 року до влади в Петрограді прийшли більшовики. Як ця подія була сприйнята Центральною Радою? Яка ситуація склалась в Києві і як проходила боротьба за владу в Україні? Чим вона закінчилась? Розкрийте зміст Ш Універсалу Центральної Ради. Чому значна частина положень II[ Універсалу не була виконана? Обґрунтуйте висновок, що проголошення Української Народної Республіки стало визначною історичною подіто, яка знаменувала відродження Української державності в XX ст. Спробуйте довести неминучість конфлікту між Центральною Радою і більшовицьким Раднаркомом.

Внаслідок агресії більшовицької Росії в грудні 1917 року в Харкові було проголошено утворення Української Радянської Республіки. Зупиніться на цьому питанні докладніше. Таким чином, в Україні з’явилось два уряди: Генеральний секретаріат з Центральною Радою в Києві і більшовицький Народний секретаріат у Харкові. Харківський уряд, спираючись на підтримку більшовиків Росії, відразу оголосив про відміну всіх указів Центральної Ради і почав збройну боротьбу за владу (зупиніться на цьому докладніше). Розкрийте основні полії першої війни між УНР і Радянською Росією, агресія якої прикривалась Харківською більшовицькою владою. Чим вона була спричинена і які результати мала? Зверніть увагу, що ситуація ускладнювалась тим, що до цього часу авторитет Центральної Ради в суспільстві остаточно впав, тому що вона по суті не проводила обіцяних і декларованих III Універсалом соціально-економічних перетворень. Опору в масах вона практично втратила, навіть у Києві підтримки не мала, оскільки влітку та восени 1917 року відчувала спротив Тимчасового уряду і не мала реальних важелів влади, а в грудні 1917 року зазнала агресії з боку більшовицької Росії, втративши протягом місяця майже всю Лівобережну Україну. До того ж вона відкладала вирішення нагальних питань, насамперед аграрного, до закінчення Першої світової війни. Не останню роль відіграло й те, що на чолі Центральної Ради стояли автономісти, які сподівалися, що «демократична» Росія надасть Україні державність.

Проголошення Радянської влади в Україні розкололо українське суспільство на два непримиренних ворожих табори. Подальші події набули характеру громадянської війни — пової національної трагедії, в ході якої в котрий раз гинули українці. Чи не першими жертвами цієї війни стали старшокласники-гімназисти, яких Центральна Рада кинула захищати станцію Крути від радянських військ. З 500 захисників у живих лишилися одиниці. 300 киян-робітників загинули під час повстання проти Центральної Ради на заводі ‘»Арсенал». До кінця громадянської війни кількість жертв зросла до кількох мільйонів.

У цих умовах в ніч на 12 січня 1918 року Центральна Рада спромоглася зробити рішучий крок і проголосила незалежність України (IV останній Універсал Центральної Ради). Дайте коротку характеристику змісту та визначте історичне значення IV Універсалу. Як розвивалися події далі? Поясніть, що змусило Центральну Раду піти на переговори з країнами Четвертного союзу? Чи була альтернатива Брестському миру? Які зобов’язання брала на себе Центральна Рада і чи могла вона їх виконати? Чому? Як і чому армія союзників, що прийшла па допомогу Центральній Раді, перетворилась на окупаційну? Чому в умовах окупаційного режиму Центральна Рала не могла продовжувати здійснювати реформи і остаточно втратила підтримку народу. Радянська Росія, підписавши сепаратний мир з країнами Четвертного союзу, була змушена офіційно визнати незалежність Української Народної Республіки. Більшовики покинули Україну і знайшли притулок у Росії. Таким чином, перша спроба встановити Радянську владу в Україні зазнала поразки.

Але і Центральна Рада не багато виграла від союзу з німцями. Марними виявилися сподівання на допомогу Німеччини та Австро -Угорщини. Нові союзники втручались у внутрішні справи УНР, а Центральна Рада втрачала реальну владу в країні, скомпрометувавши себе співробітництвом з окупантами.

Дайте оцінку останнім політичним крокам Центральної Ради (прийняття Конституції, вибори першого Президента України). В чому, на вашу думку, причина політичного падіння Центральної Ради? Спробуйте коротко, спираючись на конкретні факти, розкрити історичне значення Центральної Ради, уроки її діяльності.

День 29 квітня 1918 року став останнім у діяльності Центральної Ради. Із санкції німецької адміністрації в Україні відбувся державний переворот і влада перейшла до рук П. Скоропадського, який був проголошений гетьманом України. Чому прихід до влади П. Скоропадського в історичній літературі оцінюється як державний переворот.

Дайте характеристику внутрішньої і зовнішньої політики гетьманського уряду. Як вирішувалось аграрне питання в Україні? Розкажіть про діяльність Гетьманату в галузі культурною будівництва та державотворення. Як поставились до нової влади та її політики різні верстви українського населення? Як ви вважаєте, чи було майбутнє в гетьманківського уряду в Україні? У чому, на вашу думку, виявилася нестабільність гетьманату? П.Скоропадський залучив до своєї влади не лише українські політичні сили, а й російських монархістів, які не були зацікавлені в існуванні незалежної України, а бачили її як плацдарм для відновлення «єдиної і неподільної Росії». Сам гетьман II. Скоропадський, постійно хитаючись між цими двома політичними силами, зробив остаточний вибір на користь не більшовицької Росії, проголосивши 14 листопада

1918 року грамоту « До всіх українських громадян», у якій закликав до створення федерації України з не більшовицькою Росією і підновлення

«Великої Росії». При цьому він навіть був згоден відмовитися від суверенітету Української держави.

Підводячи підсумок даного періоду української історії, можна зазначити, що Українська Держава часів Гетьманату мала найбільш чіткі обриси держави, хоч і не зуміла (не встигла?) остаточно визначити свої кордони, прийняти Конституцію, створити власні збройні сили. Водночас це була держава, в якій переплелися характерні риси монархічної, республіканської та диктаторської форм правління. Внутрішня політика Гетьманату не могла не викликати масового незадоволення населення. П.Скоропадський у своїй політиці опирався на підтримку поміщиків, буржуазію, заможних селян, але не задовольняв інтересів та вимог широких верств населення. У таких умовах навіть безперечні досягнення уряду в міжнародник відносинах і сфері освіти та культури дуже мало впливали на авторитет режиму.

Кінець Української Держави прискорила революція в Німеччині, вихід її з війни та діяльність нової опозиції, яку сформували представники українських національних сил соціалістичної орієнтації. 14 листопада 1918 року вони

утворивши Директорію на чолі з В. Винниченком та С. Петлюрою. Головним завданням Директорії була підготовка збройного повстання проти гетьманської влади. У повстанському русі брали участь значні сили українського суспільства, яких не задовольняв режим Гетьманату: робітники, селяни, ліберальна і соціалістична інтелігенція, партії, рухи, представники національних меншин. Опираючись на всі анти гетьманські сили, Директорія перейшла в рішучий наступ проти гетьмана. Повстанський рух охопив майже всю Україну. Втративши підтримку німецького командування, під тиском збройної опозиції П.Скоропадський склав свої повноваження, а його уряд передав владу Директорії по всій Україні. 14 грудня 1918 року війська Директорії увійшли до Києва. Новий орган влади оголосив гетьмана «поза законом», всі декрети гетьмана були анульованими, а уряд гетьмана розпущений. Схарактеризуйте Заходи Директорії у сфері державного будівництва. Чому в цілому демократична, соціально спрямована програма Директорії не була реалізована? Чому невдовзі після приходу до влади Директорії проти неї почався повстанський рух та масовий перехід українських повстанців на бік Радянської влади і Червоної Армії. Які причини, на. вашу думку, призвели до політичних розколів у Директорії, до розпаду її армії? Чому влада Директорії, на яку покладали великі надії українці, закінчилась установленням фактичної диктатури С. Петлюри? В чому полягала сутність розходжень у поглядах В. Винниченка та С. Петлюри? Назвіть основні причини поразки Директорії. Чому Антанта підтримувала Польщу і Денікіна, а не Україну?

Добу Директорії можна схарактеризувати як невдалу спробу відродити Українську Народну Республіку і утворити єдину незалежну Соборну Україну в досить несприятливих зовнішньополітичних умовах. Директорія, яка намагалася зберегти свою владу, зіткнулась з протидією Радянської Росії, Польщі, Антанти, армії Денікіна та радянським урядом України. Розкажіть, як, та за яких умов більшовикам вдалося відновити Радянську владу на частині (якій?) території України. Проаналізуйте діяльність Тимчасового робітничо — селянського уряду України.

Як розвивались події в західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської монархії ? Зверніть увагу на те, що в умовах поразки австро-німецького блоку у Першій світовій війні, під тиском національно-визвольної боротьби поневолених народів Австро — Угорська імперія розпалася на кілька незалежних держав. З’явилась можливість заявити про своє прагнення утворити власну державу і в українців на західноукраїнських землях. Розкажіть про умови утворення та діяльність Українського генерального військового комісаріату (УГВК) та Української Національної Ради? За яких обставин і коли була проголошена Західно - Українська Народна Республіка (ЗУНР)? Дайте коротку характеристику Тимчасового Основного закону (Конституції) ЗУНР. Назвіть основні причини і трагічні наслідки для України українсько-польської війни (1918-1919). За яких умов було підписано угоду про об’єднання ЗУНР і УНР в «єдину незалежну Українську Народну Республіку»? Які причини заважали фактичному державному об’єднанню УНР та ЗУНР? Чи мала, на вашу думку, ЗУНР реальні шанси вистояти? Чому?

Громадянська війна в Україні відзначалась особливою запеклістю та жорстокістю, що призвело до остаточного розвалу влади і всеохоплюючої анархії. Шість різних збройних політичних сил діяли на її території (назвіть їх). Єдиною визнаною по всій Україні владою була влада зброї. Розкажіть про основні події громадянської війни в Україні і про причини поразки тих чи інших політичних сил, у тому числі і про поразку Директорії. Що сприяло відновленню Радянської влади в Україні наприкінці листопада 1918 року? Чим Радянська влада приваблювала місцеве українське населення, а чим відштовхувала? Поясніть, у чому полягала політика більшовицького режиму щодо селянства в роки громадянської війни. Розкрийте сутність політики «воєнного комунізму» і реакцію на нього українського селянства.

Це цікаво!

Звичайно, політика „ воєнного комунізму» були викликана насамперед надзвичайно складними політичними та економічними обставинами, що виникли в ході громадянської війни. В той же час політика « воєнного комунізму» мала сприяти планам більшовиків, прискорити світову революцію і здійснити швидкий перехід від товарно-грошинах, відносин до економіки без ринку і грошей.

Наприкінці 1920 року громадянська війна в Україні закінчилась перемогою більшовиків. Чим це можна пояснити?Які наслідки це мало для України?

Уроки боротьби українського народу за утворення власної держави переконливо свідчать про те, що значних політичних і соціальних результатів можна було досягти тільки за умов єдності соціального і національного рухів. І навпаки, їх роз’єднаність та використання у своїй боротьбі третіх, інколи навіть зовнішніх сил, сприяли розгортанню громадянської війни, іноземної інтервенції, захопленню сусідніми державами частини українських земель і врешті, поразці національно-визвольної революції.

У чому полягає історичне значення української національно-демократичної революції ?

Історичні джерела

Відозва Української Центральної Ради до українського народу

(9 березня 1917 р.)

Народе Український!

Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії.

Настав час і Твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя, після більш як двохсотлітнього сну.

Уперше, Український тридцятип’ятиміліонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто Ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім’ї вільних народів могутньою рукою зачнеш сам собі кувати кращу долю.

Впав царський уряд, а тимчасовий оголосив, що незабаром скличе Установчі Збори (Учредительноє Собраніє) на основі загального, рівного, прямого й таємного виборчого права.

Звідти уперше на весь світ пролунає у всій своїй силі справжній голос Твій, справжня воля Твоя.

До того ж часу ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які тобі природно належать, і які Ти повинен маги. Великий Народе, ти сам хазяїн на Українській землі.

А в найближчім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих по судах і всіх урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся. Народе, того ж права для української мови і пастирів церкви, земств і всіх неурядових інституцій на Україні.

Народе Український!

Селяни, робітники, солдати, городяни, духовенство, вся українська інтелігенція!

Додержуйте спокій: не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад в житті, але разом, щиро й уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибирайте своїх українських людей, на всі місця — Організуйтесь!

Тільки згуртувавшись можна добре пізнати всі свої потреби, рішуче за них заявити і створити кращу долю на своїй Землі.

Народе Український!

Перед Тобою шлях до нового життя.

Сміливо ж, одностайно йди на той великий шлях в ім’я щастя свого і щастя будучих поколінь Матері України, могутньою рукою твори своє нове вільне життя.

Поясніть появу на політичній арені Української Центральної Ради.

Визначте позицію Центральної Ради у перші дні революції.

До чого закликає Центральна Рада український народ?

Із Статуту Генерального Секретаріату (16 липня 1917 р.)

На підставі згоди з тимчасовим правительством дня 16 липня (н.ст.) 1917 р. — орган революційної демократії всіх народів України — Українська Центральна Рада, що має підготувати Україну до остаточного здійснення автономного ладу й довести її до Українських Установчих всенародніх Зборів і російського Установчого Зібрання, — утворює Генеральний Секретаріят, який являється найвищим органом управи на Україні.

Діяльність Генерального Секретаріяту зазначається тимчасово такими головними пунктами:

1. Найвищим краєвим органом управи на Україні є Генеральний Секрет ріят Української Центральної Ради, який формується Центральною Радоні, відповідає перед нею і затверджується тимчасовим правительством.

2. Формуваннє Генерального Секретаріяту Центральна Рада здійснює через свій Комітет.

3. Центральна Рада затверджує Генеральний Секретаріят в цілости, висловлюючи йому довіру.

4. В склад Генерального Секретаріяту входить 14 генеральних секретарів, а саме секретарі: в справах внутрішніх, фінансових, військових, харчових, земельних, юстиції, освіти, національних, торгу, промисловости, почти й телеграфу, праці, доріг, генеральний контрольор і генеральний писарь….

5. Свою вдасть Генеральний Секретаріят здійснює через всі урядові органи на Україні.

6. Всі урядові органи на Україні підлягають власти Генерального Секретаріяту…

7. Всі урядові посади на Україні, коли вони не виборні, заміщаються Генеральним Секретаріятом або підвладними йому органами.

8. При тимчасовім правительстві має бути статс-секретарь для справ України, якого призначає тимчасове правительство по згоді з Центральною Радою.

9. Статс-секретарь має пильнувати інтересів України в усій роботі тимчасового правительства й в разі потреби переслати законопроекти через Генеральний Секретаріят на розгляд Центральної Ради;

10. Генеральний Секретаріят передає на санкцію тимчасового правительства ті законопроекти, які розглянула й ухвалила Центарльна Рада.

11. Генеральний Секретаріят передає на затвердження тимчасового правительства тимчасові фінансові обрахунки видатків на потреби України, які розглянула й ухвалила Центральна Рада.

12. Тими коштами, які надходять на рахунок Центральної Ради, розпоряджується Генеральний Секретаріят по бюджету, ухваленому Центральною Радою.

Який порядок управління на Україні визначено Статутом Генерального Секретаріату?

Із III Універсалу Центральної Ради

Народе український і всі народи України!

Тяжка і трудна година впала на землю Російської Республіки. На півночі в столицях іде межиусобна й кривава боротьба. Центрального правительства нема, й по державі шириться безвластя, безлад і руїна.

Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої Україна також може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду.

Народе український! Ти разом з братніми народами України поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею, в ім’я творення ладу в нашій країні, в ім’я рятування всеї Росії, оповіщаємо:

Віднині Україна стає Української Народною Республікою.

Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих Зборів України вся вдасть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам. Українській Центральній Раді, й нашому правительству — Генеральному Секретаріатові України.

Маючи силу й власть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на і горожі прав революції не тільки нашої землі, але й усеї Росії. Отож оповіщаємо:

До території Народньої Української Республіки належать землі, заселені в більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народньої Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і сумежних губерній і областей, де більшість населення українська, має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів.

Віднині на території Української Народньої Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі й инші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значіння, а також на удільні, манастирські, кабінетські та церковні землі — касується.

Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада доручає генеральному секретареві земельних справ негайно виробити закони про те, як порядкувати земельним комітетом, обраним народом, тими землями до Українських Установчих Зборів.

Праця робітництва в Українській Народній Республіці має бути негайно упорядкована.

А зараз оповіщаємо:

На території Народньої Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці…

Волею й іменем Української Республіки ми, Українська Центральна Рада, станемо твердо на тому, щоб мир установлено як найшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через Центральне Правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпочати мирні переговори.

Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права українського народу в Росії й поза Росією в замиренню не нарушено.

Останніми часами ясні здобутки революції затемнено відновленою карою на смерть. Оповіщаємо:

Віднині на землі Української Республіки смертна кара касується.

Всім ув’язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до сього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відповідальності не потягнений, дається повна амністія. Про се негайно буде видано закон.

Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідальний духові народу…

Генеральному Секретарству внутрішніх справ приписуємо:

Вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самоврядування, що являються органами найвищої адміністративної влади на місцях. І до встановлення найтіснішого зв’язку й співробітництва його з органами революційної демократії, що має бути найкращою основою вільного демократичного життя.

Так само в Українській Народній Республіці мають бути забезпеченими всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи й мешкання, право й можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами.

Український народ, сам довгі літа боровшися за свою національну волю й нині її здобувши, буде твердо охороняти волю національного розвитку всіх народностей, на Україні сущих…

Справа харчова є корінь державної сили в сей тяжкий і відповідальний час. Українська Народня Республіка повинна напружити всі свої сили й рятувати як себе, так і фронт і ті частини Російської Республіки, які потрібують нашої допомоги.

Днем виборів до Українських Установчих Зборів призначено 27 грудня 1917 року (9 січня 1918 року н. ст. — авт.), а днем скликання їх — 9 (22 н. ст. — авт.) січня 1918 року.

Про порядок скликання Українських Установчих Зборів негайно видано буде закон.

Охарактеризуйте програму соціально-економічних та політичних перетворень в Україні, накреслену в III Універсалі?

Які суперечності містяться у цьому документі?

Чи можна вважати помилковим курс Центральної Ради на національно-територіальну автономію?

З IV Універсалу Центральної Ради

Народе України!

Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Землі вільна Українська Народня Республіка. Здійснилася давня мрія Твоїх батьків, борців за волю й право робочого люду!

Та в трудну годину народилась воля України. Чотири роки жорстокої війни обезсилили наш край і народ. Фабрики не виробляють товарів. Підприємства здержують свою працю, залізні дороги розбиті, гроші падають у ціні.

Кількість хліба зменшується. Наступає голод. По краю розмножилися ватні и грабіжників і убийників, особливо, коли з фронту рушило російське військо, творячи кріваву різню, безлад і руїну на нашій землі.

З приводу всього того не могли відбутися вибори до Українських Установчих Зборів у визначенім нашим попереднім Універсалом реченці й не могли відбутися ті Збори, визначені на нинішній день, щоб перебрати з наших рук тимчасову найвищу революційну вдасть над Україною, установити лад у нашій Народній Республіці й зорганізувати нове Правительство.

А тим часом петроградське Правительство Народних Комісарів виповіло війну Україні…

Ми, Українська Центральна Рада, робили всякі заходи, щоб не допустити до тої братовбийчої війни двох сусідніх народів, але петроградське Правительство не пішло нам назустріч і веде дальше кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою…

Ми, Українська Центральна Рада, вибрана з’їздами селян, робітників і салдатів України, в ніякім разі не можемо згодитися на те, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ бажає мира й мир повинен прийти можливо як найскорше.

Та для того, щоб ні російське Правительство, ні ніяке инше не ставило перешкод Україні в установленню того бажаного мира, для того, щоб повести свій край до ладу, творчої праці, закріплення революції і нашої волі, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всім горожанам України:

Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу.

З усіма сусідніми державами, а саме: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною й иншими ми бажаємо жити в згоді й приязни, але ніяка з них не може вмішуватися в життя самостійної Української Республіки.

Власть у ній буде належати тільки до народу України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу — селян, робітників і салдатів та виконуючий орган, який віднині буде називатися Радою Народніх Міністрів…

Щодо так званих большевиків і инших напасників, які розграблюють і руйнують наш край, то поручаємо Правительству Української Народньої Республіки твердо й рішучо взятися за боротьбу з ними…

В земельних справах комісія, вибрана на останній сесії Центральної Ради, вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власности й соціалізацію землі згідно з нашою постановою на 7 сесії.

Сей закон буде розглянено за кілька днів на повній сесії Центральної Ради, й Рада Міністрів уживе всіх способів, щоб передача землі земельними комітетами в руки трудящих відбулася ще з початком весняних робіт.

Ліси, води й усі підземні багатства, як добро українського трудового народу, переходять у розпорядження Народньої Української Республіки.

Війна забрала для себе всі трудові сили нашої країни. Більшість підприємств, фабрик і робітень виробляли тільки те, що було необхідне для війни, й народ зостався зовсім без товарів. Тепер війні кінець.

Раді Народніх Міністрів поручаємо негайно пристосувати всі заводи й фабрики до мирних обставин, до вибору продуктів, необхідних для робочих мас.

…Відтепер Українська Народня Республіка бере в свої руки найважнійші области торговлі й усі доходи з неї обертає на користь народу.

Торговлю товарами, які мається привозити з-за границі й вивозити за границю, вестиме сама наша держава, щоб не було такої доріжні, через яку завдяки спекулянтам терплять найбідніші верстви.

Для виконання сього поручаємо Правительству Республіки виробити й представити до затвердження закони про се, також про монополі заліза, вугля, шкур, тютюну й инших продуктів і товарів, з котрих податки найбільше обтяжували робочі кляси в користь нетрудових.

Так само поручаємо установити державно-народню контролю над усіма банками, що через кредити нетрудовим клясам помагали експлуатувати трудові маси. Відтепер кредитова поміч банків має йти передовсім на піддержку трудовому населенню й на розвиток народнього господарства Української Народньої Республіки, а не для спекуляції й ріжнородної банкової експлуатації.

…Всі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом Української Центральної Ради, потверджується й окремо проголошується: в самостійній Українській Народній Республіці всі народи користуються правом національно-персональної автономії, яку признано за ними законом 22 січня.

Все перечислене в Універсалі, чого не вспіємо виконати ми, Центральна Рада й наша Рада Міністрів, у найблищі тижні виконають, справдять і до оконечного ладу доведуть Українські Установчі Збори.

Викладіть зміст IV Універсалу.

Чому у трьох Універсалах Центральна Рада обстоювала автономію і лише у IV Універсалі проголошувала курс на політичну самостійність України?

Чи стала Україна сильнішою після проголошення цього документа?

З мирного договору між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною (9 лютого 1918 р.)

стаття І

Українська Народня Республіка з одної і Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з другої сторони заявляють, що воєнний стан між ними покінчений. Сторони, заключуючі договір, рішилися надалі жити взаїмно в мирі і дружбі.

стаття II

1) Між Українською Народньою Республікою з одної і Австро-Угорщиною з другої сторони, оскільки ті дві держави граничитимуть з собою, будуть ті границі, які існували між Австро-Угорською Монархією і Росією перед вибухом війни.

2) Дальше на північ ітиме границя Української Народньої Республіки починаючи від Тарнограду, загально по лінії Білгорай — Щебогшин — Красностав — Пугачів — Радин — Межиріче — Сарнаки — Мельник — Високо Литовськ -Каменець Литовськ — Прушани — Вигоновське Озеро.

Подрібно установлюватиме границю мішана комісія після етнографічних иідносин і з узглядненєм бажань населення.

3) На випадок, якби Українська Народня Республіка мала граничити ще з якою іншою державою Почвірного Союза, то щодо того застерігають ся окремі умови.

стаття ІІІ.

Опорожнюванє занятих областей пічнеться негайно по ратифікації сього мирового договору.

Спосіб переведення опороженя і передачі спорожнених областей означуть повновласники інтересованих сторін.

стаття IV.

Дипльоматичні і конзулярні зносини між сторонами, що заключують договір, почнуться зараз по ратифікації мирового договору. Для можливо найбільшого допущення конзулів обох сторін застерігаються окремі умови.

стаття V.

Сторони, що заключують договір, зрікають ся взаімно звороту їх воєнних коштів, себто державних видатків на проваджене війни, як також звороту їх воєнних шкід, то є тих шкід, які повстали для них і їх горожан у воєнних областях через військові зарядження з включенєм всіх реквізицій, зроблених у ворожому краю.

стаття VI.

Воєнні полонені з обох сторін будуть відпущені до дому, хибаби вони схотіли за згодою держави, в котрій вони перебувають, залишитися в її областях або удатися до іншого краю.

Питання, що з тим стоять у звязку, полазгоджуються в окремих договорах, передбачених в VIII статі.

стаття VII.

Сторони, які заключують договір, прийшли в справі господарських їмо син до слідуючої згоди:

Сторони, які заключують договір, зобов’язують ся взаїмно негайно господарські зносини і устроїти обміну товарів на підставі слідуючих постанов:

До 31 липня біжучого року треба буде переводити взаїмну обміну лишків найважнійших сільськогосподарських і промислових виробів для покритя біжучих потреб згідно з оттакими постановами:

а) Кількість та рід витворів, котрих обміну передбачені но в попередному уступі, означить по обох сторонах комісія, яка складаєть ся з однакової кількости членів з обох сторін і збираєть ся негайно після підпису мирового договору.

б) Ціни витворів при згаданій обміні товарів означує по взаїмній згоді комісія, котра складаєть ся з рівної кількости представників обох сторін.

в) Розрахунок відбуваєть ся в золоті на такій основі: 1000 німецьких державних марок в золоті рівні 462 карбованцям в золоті Української Народньої Республіки, а також рівні 462 рублям в золоті бувшого російського цісарства (1 рубель рівнається 1/15 імперіяла), або 1000 автрійських і угорських корон в золоті рівні 393 карбованцям 78 грошам в золоті Української Народньої Республіки, рівні 393 рублям 78 копійкам в золоті бувшого і російського цісарства (1 рубель рівнається 1/15 імперіяла).



Страницы: 1 | 2 | Весь текст