Перекур
Черговий погляд на годинник під час кавування, десь по обіді, звертає до неминучої реальності - потрібно телефонувати своїй дівчині. І відтягувати далі вже неможливо, бо вома буде шкандаль і купа зайвого галасу. Воно тобі треба? Тому хутко береш робочий телефон, набираєш номер і поборюєш небажання, намагаючись запхнути його десь подалі від язика, щоб не бовкнути чого зайвого.
- Алло! - Чується на іншому боці лінії після десятка гудків.
- Привіт, люба, - стандартно, з ніжною інтонацією, здоровкаєшся ти.
- Привіт, любий, - так само стандартно відповідають тобі.
- Як твої справи? Що робиш?
- Та наче нічого. Телевізор дивлюсь, а що залишається?
- А англійську хто вчитиме? У тебе ж іспит...
Далі починається якесь малорозбірливе мнямлення, що продовжується хвилин з десять. Весь цей час ти слухаєш розмову через слово. Точніше було б сказати, що ти її намагаєшся слухати уважно, але десь на хвилині другій чи третій ти чуєш думки співрозмовниці крізь туман, яким тебе оповивають думки, що не надаються до пригадування. Можливо, це можна було б назвати прострацією. Але ж ти ніколи не полюбляв таких "розумних" слів, які загаджують (чи то пак, "збагачують", як багато хто висловлюється) твою мову. Саме так, слова з слухавки у твоїй голові ніяк не хочуть складатись у речення - це просто набір слів, які твоя свідомість намагається сплести у смисловий потік, придатний до перетравлення мізками. Іноді виходить і ти цілком логічно відповідаєш на запитання або ж коментуєш події зі слухавки, але найчастіше ти відмугикуєшся чи переводиш розмову у інше русло. Щоб не спіймали на неуважності до таких важливих подій, як штурханина в автобусі у вранішній час пік чи розмови у черзі до академічної бібліотеки.
Врешті десятихвилинний ліміт терпіння доходить кінця і ти плавно, але впевнено, починаєш підводити розмову до завершення. А яке ж може бути завершення розмови без коронної фрази, яка обом зрозуміла без зайвого тлумачення?
- Що сьогодні взяти додому?
- Не знаю...
- А тобі чого хочеться? - Не стільки турбуючись про неї, скільки бажаючи відбути свій обов'язок, наполягаєш ти.
- Візьми апельсинів, кілька бананів і кефіру.
- Добре. Візьму.
- А ти коли будеш? - Не без цікавості питає вона. Так, у неї в тому свій інтерес. Вона весь день вдома з батьками, з якими майже не спілкується, а отже сумує за собі подібним людським створінням придатним до бесіди.
- Точно не знаю. Спробую о шостій вже виїхати. - Стверджуючи це ти прекрасно усвідомлюєш, що пробувати будеш зовсім інше - засидітись на роботі подовше, бо додому пертись бажання не виникне. Тим паче, що ввечері до тебе ніхто не має жодного діла і можна спокійно втуплюватись в монітор, займаючись справами, які принаймні не напружують. - Ну, все, зайченя, цьом. - Завершуєш ти з фальшивим чаром у голосі.
- Цьом, маленький. - Так само зачаровано каже вона. Чи фальшиво? Хтозна...
Перестрілка з п'яти-десяти причмокувань-цьомів з обох сторін остаточно стверджує цілковиту вичерпаність розмови. Ти з полегшенням тиснеш червону клавішу на телефоні і розкурюєш цигарку.
Так, якщо бажаєш швидко спекатись беззмістовних телефонних теревенів, то саме ти повинен "вольовим рішенням" покласти слухавку, бо вона це навряд зробить. Вона ніколи не кладе трубки, ніколи не кидає хлопців, ніколи не приймає рішень... Забагато "ніколи", які тобі не подобаються. Хіба може подобатись те, що всі рішення доводиться вичавлювати тобі? Так, може! Але це якщо не врахувати те, що вона будь-яке твоє рішення може бойкотувати. Ні, не бойкотувати у класичному сенсі - вона вередуватиме, влаштовуватиме сцени непокори і, врешті, зробить по-своєму. Тобі залишається або йти "на компроміс" - потакати її вигадкам, - або бути впертим і принциповим - зробити як сказав не зважаючи ні на що. Раніше, силою невідомих причин, ти йшов на компроміс. Невідомо чому і не знати навіщо. Кохання!? Так, можливо. Засліплене кохання, яке змушувало жертвувати власною гордістю і коритись дурним вибрикам. Не знати як їй, але тобі вже тоді було зрозуміло, що подібне впокорення з твого боку не віщує доброго спільного майбутнього з такою наїзницею. Однак... Та тепер ти вбився в силу. Точніше, ти позбувся пут того сліпого можливо-кохання, яке змушувало до подібних дурниць. Прийшло просвітлення... Пізно всрався, друже, пізно... Звичайно, на даний момент ти дозволяєш собі захист власної гордості. Або прийняте тобою рішення беззастережно виконується, або ти посилаєш всіх до біса і робиш на власний розсуд, одночасно дозволяючи робити так іншим. Все решта тебе вже не хвилює. Немає страху розставання... І можливості розстатись...
До мозку вже не лізуть жодні думки. З абсолютно порожньою головою слухаєш потріскування розжареного цигаркового тютюну, посьорбуєш каву і докладно вивчаєш інтер'єр під'їзду. Зараз твій мозок чомусь розставляє зовсім незрозумілі пріоритети і спрямовує свої зусилля на їх вивчення. Максимально детальне розглядання непофарбованої труби, яка тягнеться від стелі до підлоги та вивчення хитросплетіння коричневих кружалець від горнят з кавою на підвіконні відбувається з небувалою концентрацією уваги. Дослідження завершуються тільки після того, як у смак тютюнового диму починає вкраплюватись присмак розжареного фільтра. Час повертатись. Запалювати ще одну цигарку немає сенсу. Хоч внутрішній голос цього мало не вимагає, але практика доводить абсурдність виконання даної вимоги - більше трьох-п'яти затяжок зробити не вдасться, бо почне робитись зле. Останній ковток залишків кави і ти вже неквапно повертаєшся до своєї денної обителі.
Вам это будет интересно!
Последние новости
Слово
Назови человека свиньей, и он захрюкает. Пословица Проживая данную нам жизнь, мы все время находимся в гуще энергий, как положительных, так и отрицательных. По этическим нормам слово обладает определенной силой, следовательно, когда мы клевещем на человека, судим, обзываем, мы «де...Читать далее »
ЭГРЕГОР
Энергия эгрегора – квантовая структура, которая сформирована мыслями, знаниями и чувствами всего человечества – бывшего, настоящего и будущего. Эгрегор – это квантово лептонная скоррелированная структура, рожденная похожими мы...Читать далее »
Как открыть свои чакры
Открытие чакр увеличивает поток энергии в теле и вокруг него и, следовательно, улучшает наше физическое, ментальное и эмоциональное здоровье. Представьте себе каждую чакру по очереди. Они вращаются и становятся больше в размере. Начинайте с 1 – й чакры (пусть они вращаются в любую сторону, обычно они вращаются в разные). В то же ...Читать далее »
Смерть или новая жизнь
Из разговора двух зародышей в утробе матери: – Как ты думаешь, есть ли жизнь после родов? – Не знаю, оттуда еще никто не возвращался… Сравнительно недавно появились сенсационные сообщения доктора Раймонда А. Моуди о том, что ученые зарегистрировали фа...Читать далее »
Чакры
Чакры являются основными энергетическими органами биополя. Они контролируют нашу деятельность во внешнем мире, а каждая из чакр несет ответственность за определенную сферу деятельности. Основное предназначение их заключается в том, что они несут ответственность за поддержание энергообмена живого организма с окружающей средой через специальные каналы связи. Таким образом, при нарушении процесса энергообмена у нас возникают болезни и проблемы...Читать далее »
Три колонны космоса
Показания: нарушение обменных процессов, снижение иммунитета, обновление сил. Методика исполнения. Средний и сердечный пальцы правой руки кладут на аналогичные пальцы левой руки. Мизинец левой руки кладут возле основания тыльной поверхности среднего и безымянного пальцев правой руки, затем все фиксируется мизинцем правой руки. Кон...Читать далее »
Заключение
Лучше зажечь свечу, чем проклинать сгущающуюся тьму. Дзенское изречение Вот и написана книга. Мне хочется верить, что вам она обязательно поможет в познании себя, утверждении своего «Я», определении своего места во Вселенной. На ум приходит китайская пословица: «Если не менять направление, мы наверняка достигнем того, к чему идем». А мы идем к Свету, Добру и Счастью. Мы ...Читать далее »
