українські землі у І світов.В

Тема1: Українські землі напередодні Першої світової війни.

План:

1. Державний і адміністративно-територіальний устрій, населення українських земель в Австро-Угорській і Російській імперіях.

2. Характерні риси соціально-економічного і політичного життя в українських землях на початку ХХ ст.

3. Причини і характер Першої світової війни.

4. Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України.

5. Позиції українців, щодо воюючих сторін. Заснування ГУР, СВУ та УСС.

6. Воєнні дії на території України у 1914 р.

7. Воєнні дії на території України у 1915 – 1917 рр.

8. Бойовий шлях легіону УСС.

9. Вплив Першої світової війни на економіку України.

1. Державний і адміністративно-територіальний устрій, населення українських земель в Австро-Угорській і Російській імперіях.

Студенти спираючись на знання мають сформулювати визначення поняттю «адміністративно-територіальний поділ» (Це поділ території на певні частини, які є сферою діяльності держави та основою побудови системи місцевих органів державної влади й управління.)

Угорщина була дуалістичною монархією, що утворилася у 1867 р. на основі компромісу між австрійською та угорською верхівками і складалася із незалежних у внутрішніх справах Австрії та Угорщини. Правила династія Габсбургів з 1848 по 1916 рр. на престолі у Австро-Угорщині був Франц-Йосиф, прожив 86 років, з них 66 був на троні. Імператор Австрії в Угорщині мав титул короля. Австрія мала свій представницько-законодавчий орган – рейхсрат, Угорщина – сейм. Формально вони обмежували владу імператора і короля.

Територія Австро-Угорщини поділялась на провінції, або коронні краї. Загарбавши під час першого поділу речі Посполитої 1772 р. західноукраїнські й частково польські землі, австрійська корона штучно об’єднала їх в одну провінцію – Королівство Галичини і Людомерії. Провінція мала права самоврядування, які виявлялися в тому, що Галичина мала крайовий сейм – представницький орган, проте більшість у ньому складали поляки. Головне місто Галичини Львів, де раз на рік збирався коронний сейм.

Буковина з середини ХІХ ст. була самостійною провінцією і підпорядковувалася Відню. Закарпаття входило до Угорського королівства і управлялося з Будапешта.

Офіційною мовою в Галичині й Буковині була німецька, в Закарпатті – угорська, що спонукало тенденції онімечення і мадяризації. У містах Галичини переважали поляки та євреї, на Закарпатті – угорці. Село за національним складом було українське.

Росія була абсолютною монархією на чолі династія Романових, імператор Микола ІІ. Росія була розбита на губернії, якими управляли генерал-губернатори, призначені царем і підзвітні тільки йому. Губернії складалися з повітів.

У складі Російської імперії було 9 українських губерній (Волинська, Подільська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Київська, Херсонська, Катеринославська, Таврійська губернії) у межах яких проживало 23,5 млн. чоловік, у тому числі 17 млн. українців. Але український етнічний кордон виходив за межі 9 губерній, імперський уряд проводив асиміляцію українців.

У містах переважали росіяни і євреї, населення було російськомовним. Офіційна влада посилювала русифікацію українців.

2. Характерні риси соціально-економічного і політичного життя в українських землях на початку ХХ ст.

Російська імперія

Австро-Угорська імперія

- Завершення у 60 -80 рр. ХІХ ст. промислового перевороту;

— Високий рівень концентрації виробництва і робочої сили;

- Збереження феодальних пережитків;

невдача столипінської реформи.

- Поступовий перехід до капіталістичних форм господарювання;

- Загострення проблеми аграрного перенаселення;

- Посилення колоніальних тенденцій в економіці;

- Перетворення західноукраїнського краю на ринок збуту.

— Перша буржуазно-демократична революція1905 – 1907рр.;

- Наступ реакції після поразки революції;

- Поява політичних партій.

- Політизація суспільного руху;

- Зростання національної свідомості;

- Боротьба між народовцями і москвофілами.

3. Причини і характер Першої світової війни.

Бесіда. Студенти опираються на знання з курсу всесвітньої історії.

? У якому становищі опинилися українці, якщо Росія та А-У входили до складу різних воєнних блоків.

¶ Для українців за характером Перша світова війна була братовбивчою.

4. Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України.

? Як ви ставитесь до війни?

Аргументуйте так чи ні: війна може бути стимулом, поштовхом, або каталізатором прогресу.

Геополітичне положення України перетворювало її на зону зіткнення інтересів супротивних коаліцій. При цьому інтереси українського народу аніскільки не враховувалися.(І. Франко 1889р. «На шахівниці політики Європи українці не є навіть нікчемною пішечкою») Загарбання українських земель було невід’ємною частиною агресивних планів основних учасників ворогуючих коаліцій.

Плани Росії щодо України:

захопити землі Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття.

? ЧОМУ

розширити кордони

послабити визвольний рух в Галичині

Плани Австро-Угорщини:

прагнула приєднати інші українські території: Волинь і Поділля водночас це давало б можливість претендувати на керівну роль у слов’янському світі.

Німецька імперія добивалась розширення території за рахунок українських земель Сходу і Півдня (тому що найбільш економічно розвинені).

5. Позиції українців, щодо воюючих сторін. Заснування ГУР, СВУ та УСС.

Політичні партії підросійської України мали різні погляди. Частина українського суспільства підтримувала Росію у війні проти Німеччини та

А-У і сподівалася, що після перемоги російський уряд змушений буде надати Україні автономію, бо іншими методами такою великою територією, сповнений почуття вдячності просто не зможе управляти. Сподівання були марними.

ТУП видало постанову, що у світовій війні українці мають зайняти нейтральну позицію і не підтримувати жодну з воюючих країн.

Ще одна група наддніпрянських діячів українського національного руху соціалістичного спрямування А.Жук, Д. Донцов, В. Дорошенко та інш. Створили у Львові у 12914 р. Союз Визволення України (СВУ), який проголосив завдання відокремлення України від Росії і створення на цих землях Української держави під протекторатом А-У і Німеччини.( конституційну монархію за формою правління, демократичний устрій, самостійність української церкви.)

Серед українців західної України також не було єдності у поглядах. З перемогою Росії пов’язували своє майбутнє москвофіли, але їх було не багато. Головні партії – Національно-демократична, Радикальна і Соціал-демократична – мали про австрійську орієнтацію. В серпні 1914 р. у Львові створили Головну Українську Раду, яка закликала галичан до боротьби за визволення України шляхом підтримки А-У. Метою національної програми було створення самостійної Української держави на територіях, які до війни належали Російській імперії, західноукраїнські землі мали отримати автономію. ГУР створила організацію – легіон Українських січових стрільців, яка розглядалася як майбутня армія незалежної України.

¶ українські політики практично не розраховували на те, що Україна може самостійно визначати свій подальший шлях.

6. Воєнні дії на території України у 1914 р.

З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці вимушені були воювати за чужі інтереси й брати участь у нав’язаному братовбивчому протистоянні. У російській армії перебувало 3,5 млн. українців, в австро-угорській – 250 тис.

Безпосередньо на території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що простягався на 450 км від Івангорода до Кам’янця –Подільського. Командуючим спочатку був генерал Н. Іванов, а з березня 1916 р. – генерал О. Брусилов. Грандіозна Галицька битва тривала 33 дні – від 10 серпня до 13 вересня 1914 р. З обох боків в ній брало участь 1,5 млн. солдатів та офіцерів. 21 серпня російські війська взяли Львів, 24 – 30 серпня, біля містечка Городок (40 км на захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на річку Сян, а потім до р. Дунаєць. Російські війська оточили і блокували добре укріплену фортецю Перемишль, після чотиримісячної облоги ця фортеця з 117 –тисячним гарнізоном впала. На 13 вересня російська кіннота вийшла на рубіж р. Віслока у 80 км від Кракова.





Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну частину Західної Галичини, майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400тис. чоловік, з них 100 тис. потрапили в полон. Російська армія – близько 230 тис. чоловік.

Коли розгорталися бої на західноукраїнських землях, виросла загроза з півдня. Наприкінці липня 1914 р. у Чорне море через Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен», і » Бреслау». У ніч з 15 на 16 жовтня німецько-турецький флот несподівано обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію. Для Росії створився ще один фронт – Кавказький.

Населення Західної України у більшості не давало масової підтримки росіянам. Однак поодинокі факти співробітництва москвофілів із російськими властями були використані як привід до масових репресій проти галичан. Часто за найменшою підозрою людей розстрілювали чи вішали без суду і слідства.

З приходом на західноукраїнські землі російських військ становище українців погіршилося. Метою було знищення зосередженого центру українського національного руху. Урядом було утворено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, на чолі поставлено графа О. Бобринського. Він розпочав слідуючи заходи:

- закриття «Просвіт», українських установ, шкіл;

- насильницька русифікація;

- репресії проти місцевої інтелігенції;

- гоніння на греко-католиків (200 уніатських громад були перетворені на православні парафії)

- масові депортації населення (з Галичини було виселено 12 тис. звинувачених у не благодійності, переселяли у глиб Росії зокрема Сибір).

Митрополит Андрій Шептицький був заарештований і ув’язнений у монастирський тюрмі у Суздалі, де перебував до Лютневої революції 1917 р..

Коли в наслідок зміни ситуації на фронті російські війська змушені були відступити у 1915 р, залишивши Галичину, австрійська влада спрямувала жорстокі репресії проти тих українських громад, які перейшли до православ’я. Було створено 21 концтабір, де загинуло десятки тисяч галичан, звинувачених у москвофільстві.

7. Воєнні дії на території України у 1915 – 1917 рр.

9 березня капітулював айстро-угорській гарнізон Перемишля. Німецьке командування перекинуло із Західного фронту на Східний великі військові сили, готуючись вивести Росію з війни. Головний удар передбачалося завдати в Галичині. Для цього було створено 11 –ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена. Разом з нею діяла 4 австрійська армія. У районі прориву фронту між містами Горліце і Громнік, Макензен створив значну перевагу: в живій силі – вдвічі, в артилерії – у 6 разів, зокрема у важкій – у 40 разів.

Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масовий обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу. Після цього 11 –та армія перейшла у наступ. 3-я російська армія вимушена була відступити за р. Сян, почали відступ і інші армія Південно-Західного фронту. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня – переважну частину Галичини. ДО осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії. Під німецько-австрійську окупацію потрапили українські землі – Східна Галичина, Північна Буковина і п’ять повітів Волині.

У 1916 р. на Південно-західному фронті розгорнувся успішний контрнаступ під керівництвом О. Брусилова було проведено ретельну і добре замасковану підготовку прориву по всьому фронту (Брусиловський прорив). Після тривалої артилерійської підготовки 4 російські армії перейшли у наступ і прорвали фронт австрійських військ. 8-ма російська армія зайняла м. Луцьк, а 4 червня м. Чернівці. За три дні наступу було взято в полон 100 тис. чоловік.

На середину серпня російські війська підійшли до карпатських перевалів, визволили усю Буковину і південну Галичину. Але через нестачу боєприпасів, не маючи підтримки інших фронтів просунутися далі не змогли. У наслідок Брусиловського прориву, німецьке командування припинило осаду м. Верден у Франції і перекинуло 11 дивізій. Наприкінці 1916 р. велася позиційна війна.

1917 р . у Росії відбула Лютнева буржуазна-демократична революція повалено самодержавство до влади прийшов Тимчасовий уряд. ТУ стояв на позиціях продовжувати війну до «переможного кінця».

8. Бойовий шлях легіону УСС.

У 1914 р. ГУР створила легіон УСС. Першим командиром корпусу був директор гімназії М. Галушинський. Здебільшого у стрільці вступали молоді члени воєнізованих українських організацій: «Сокол», «Січ», «Пласт». Бажаючих записатися до «усусів» лише протягом перших двох тижнів виявилося близько 30 тис. Австрійський уряд дав згоду озброїти лише 5 тис. ? Чому?

Усуси складали присягу на вірність двічі: на вірність імперії і на вірність Україні. Австрійське командування не поспішало вводити стрільців у бій, оскільки не було впевнене в їхній лояльності. Початок бойового шляху припадає на 25 вересня 1914 р. У розпал Галицької битви вони захищали Ужоцький перевал у Карпатах, який атакувала дивізія кубанських козаків. Австрійське командування направляло усусів на найнебезпечніші ділянки фронту. У 1915 – 1916 рр. вони брали участь у боях з частинами російської армії під Галичем, Бережанами, біля містечка Козова. Та найбільшу мужність і героїзм усуси засвідчили у боях за гори Маківка та Лисоня.

Під час кривавих боїв за гору Маківка (28 квітня – 2 травня 1915 р.) поблизу Славська російське командування кинуло проти стрільців кілька полків і артилерію. Кілька разів цей важливий пункт переходив із рук в руки. У бій була кинута кавалерія донських козаків під командуванням генерала Каледіна. Врешті, ціною великих жертв російським солдатам російським солдатам вдалося закріпитися на Маківці, але в цей час стався загальний перелом на користь німецько-австрійських союзників. У червні стрільці першими увійшли у місто Галич піднявши над містом жовто-синій український прапор.

У липні 1915 р. був сформований полк УСС на 2200 бійців, яким вже назначили командувати Г. Коссака. Зазнавши у боях великих втрат, полк був відведений у тил на переформування і лише на початку травня 1916 р. повернувся на фронт.

Протягом серпня –вересня полк витримував артилерійський вогонь і безперервні атаки російських військ під час Брусиловського прориву. Гора Лисоня стала місцем їх героїчної слави. Опинившись в оточенні, полк УСС перестав існувати. Залишки усусів удруге було відправлено на переформування й поповнення, взимку 1917 р. вони знову були у окопах. На початку 1917 р. у Головній книзі обліку УСС було записано 7 тис. осіб; втрати вбитими, пораненими й полоненими становили 3050 осіб.

Австрійське й німецьке командування неодноразово відзначало героїзм усусів, їхні високі моральні якості й навіть називали полк усусів «найкращим підрозділом айстро-угорської армії». В умовах наростання у айстро-німецькому блоку антивоєнних настроїв, непоодинокі випадки дезертирства бойова звитяга усусів була справді нетиповим явищем. В її основі був патріотизм січових стрільців, їхнє переконання, що в цій війні вони віддають свої життя за світлу мету: відродження незалежності української держави і щасливе життя народу. Але ставлення командування до усусів було нерівне. Їх звинувачували у всіх невдачах на фронті, для австрійців стрільці були лише «рутенськими зрадниками».

На початку 1918 р. у Києві було завершено створення куреня УСС –найбоєздатнішої частини тодішніх українських війсь на чолі з Є.Коновальцем. Це була перша спроба організувати українську національну армію.

УСС в умовах війни знаходили час для громадської і національно-культурної роботи. Останні місяці життя Івана Франка ним опікувалися усуси. Сини Франка Петро й Тарас одними з перших вступили до легіону. Наприкінці травня 1916 р. делегація УСС прямо з окопів виїхала до Львова на похорон Франка. А коли наприкінці 1916 р. перебували на переформування на Волині, ними було організовано 46 початкових українських шкіл, де вчителями були рядові стрільці й офіцери.

9. Вплив Першої світової війни на економіку України.

- зросла потреба в паливі

- диспропорції в економіки

- занепад с/г

- розлад грошового обігу

- збільшення податків

- збільшення зовнішнього боргу.

- робочий день 15 – 16 годин

- зростання цін на продукти й товари масового споживання.

Складна ситуація в економіці призводить до зростання кількості страйків робітників, селян та солдатів.

? Чим був викликаний селянський рух?

Чим були викликані виступи солдатів під час війни?

Якими були форми окопного протесту?

(солдати дезертирували, відмовлялися йти у бій, убивали офіцерів, здавались у полон, братання з солдатами противника.)

¶ На кінець 1916 – початок 1917 р. в Україні назрівала революційна криза. Російська імперія наближалась до революції.

Домашнє завдання:

Підготувати повідомлення про А. Шептицького

Підготувати повідомлення про Д. Донцова

Опрацювати конспект і текст підручника.

Підготуватися до тематичного оцінювання.