тема-6

ЗАНЯТТЯ № 6

Тема: Медико-соціальні аспекти здоровя населення. Роль сімейного лікаря в популяризації здорового способу життя, профілактики захворювань. Перспективні технології розвитку здоровя, профілактичне харчування, «Школи здоровя». Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу. Розробка моделі профілактичних програм при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю.

Актуальність теми:

На тлі беззаперечних успіхів сучасної медичної науки і практики загальну тривогу викликає зростання онкологічних, серцево-судинних захворювань, туберкульозу, діабету, тенденція до їх «помолодіння» та хронізації перебігу. Усе це має безпосереднє відношення до населення України. Так, публікація матеріалів доповіді Робочої групи Європейського товариства кардіологів зі статистики серцево-судинної захворюваності та смертності (2004) дала змогу привернути увагу соціологів і медиків до цих катастрофічних показників на теренах України. За цими даними смертність від усіх причин у європейських країнах в останнє десятиріччя (на 100 тис. населення) становила: в Ісландії — 1169, Швеції — 1234, Греції — 1248, Норвегії — 1396, Англії — 1506, Болгарії — 2101, Польщі — 2500, Росії — 2881, Україні — 2940 (!). Як видно, останній показник удвічі перевищує аналогічний в країнах Європи. Левову частку (54,1 %) серед причин смертності займає смертність від серцево-судинних захворювань. Звідси — чимало важливих питань. Чому в Україні неухильно зменшується тривалість життя? Чому прогнозується подальше зниження цього показника? Чому чисельність населення України постійно зменшується і натепер становить лише 46 млн чоловік (із 52 млн на час набуття незалежності)? Чому, наприклад, частота інсультів в Україні перевищує аналогічний показник у розвинутих країнах Європи в 11–13 разів? У чому полягають причини такого парадоксу, по суті, кризи нашої медицини?Причин багато, однак перш за все їх слід розглядати у соціальній площині, оскільки відомо, що заходи медичного характеру спроможні позитивно вплинути на стан здоров’я населення лише у межах 10 — 2 %. Так, в Україні прийнята «Концепція розвитку охорони здоров’я». Однак і далі негативний вплив на стан здоров’я населення спричиняють все зростаюче забруднення довкілля, сумнівної якості харчові додатки та отрутохімікати у продуктах і загалом незбалансоване за вітамінним та мікроелементним складом харчування, радіаційний фон як відлуння Чорнобиля, реклама пива на телебаченні, закриття спортивних залів і відсутність елементарних умов для заняття спортом у школах, зростання наркоманії, некероване захоплення молоді комп’ютерними іграми із садистським нахилом та ін. Тому на сучасний стан зростає роль сімейного лікаря в популяризації здорового способу життя, профілактики захворювань, в организациї профілактичного харчування, «Школ здоровя». Йому необхідно знати основні фактори ризику в розвитку хронічних неінфекційних захворювань та вміти розроблять профілактичні заходи з урахуванням синдромального підходу.

Цілі навчання.

Загальна мета: засвоїти основні медико-соціальні показники здоровя населення, принципи здорового способу життя та організації профілактичного харчування, «Школ здоровя» », оцінувати фактори ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробляти профілактичні заходи з урахуванням синдромального підходу.

Конкретні цілі:

Вміти визначати сутність поняття “здоров’я”

2. Аналізувати вплив на стан здоров’я людини негативних чинників; 3. Аналізувати реакцію організму на вплив негативних факторів і

можливості організму адаптуватися до цих факторів; 5. Знати характерні ознаки здоров’я; 6. Знати головні категорії здорового способу життя;

7. Знати основні вимоги раціонального харчування та профілактичного

харчування;

Вміти розпізнавати 4 варіанти профілактики.

Знати 4 категорії здорового способу життя.

Вміти пояснювати основні ланки патогенезу та вплив тригерних факторів на розвиток захворювання. Знати основні фармакоекономічні стратегії профілактики та лікування при найбільш поширених хронічних неінфекційних захворюваннях

Вміти оцінюваті фактори ризику в розвитку основних

хронічних неінфекційних захворювань та розробляти профілактични

заходи з урахуванням синдромального підходу.

Визначення та забезпечення вихідного рівня знань-умінь

Цілі вихідного рівня:

Знати основні рівні здоров’я суспільства;

Знати сутність поняття “здоров’я”;

Знати взаємозв’язок суспільного, групового й індивідуального рівня здоров’я;

Знати ознаки здоров’я і його кількісну оцінку;

Знати “Третій стан” людини і його характеристику;

Знати вплив способу життя на здоров’я людини;

Знати вплив несприятливого навколишнього середовища на стан здоров’я.

Знати клініко-морфологічну характеристику та основні діагностичні критерії основних хронічних неінфекційних захворювань.

Знати основні методи обстеження та принципи лікування хворих на основні хронічні неінфекційни захворювання.

Знати ознаки порушень при захворюваннях органів дихання.

Знати ранні ознаки артеріальної гіпертензії та ІХС.

Знати ознаки порушення при захворюваннях сполучної тканини.

Знати діагностичні критерії ураження шлунку та 12 – ти палої кишки.

Знати показники досліджень дуоденального вмісту, шлункового соку

Для того, щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань необхідному, виконайте запропоновані завдання (еталони відповідей подані після останнього завдання).

Завдання 1

Дайте визначення поняттю здоров’я індивіда:

А) Здоров’я — це стан повного фізичного і соціального благополуччя;

В) Здоров’я — це гармонійна єдність біологічних і соціальних якостей людини;

С) Здоров’я індивіда — це процес збереження і розвитку психічних, фізіологічних, біологічних особливостей людини, його оптимальної трудової здатності, соціальної активності при максимальній тривалості активного життя;

Д) Здоров’я — це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя;

Е) Здоров’я — це стан повного фізичного благополуччя при відсутність хвороб і фізичних дефектів. Д

Завдання 2

Виберіть основні медико-соціальні показники здоров’я населення:

А) Народжуваність, смертність, природний приріст населення, дитяча смертність, частота народження недоношених дітей, середня тривалість життя, первинна інвалідність. захворюваність;

В) Народжуваність, смертність, природний приріст населення, дитяча смертність середня тривалість життя, захворюваність, питома вага здорових людей серед загальної кількості людей

С) Смертність, природний приріст населення, дитяча смертність, частота народження недоношених дітей, середня тривалість життя, первинна інвалідність захворюваність;

Д) Народжуваність, природний приріст населення, дитяча смертність, частота народження недоношених дітей, середня тривалість життя, захворюваність;

Е) Народжуваність, смертність, природний приріст населення, дитяча смертність, частота народження недоношених дітей

Завдання 3

Згідно даним ВОЗ, співвідношення умов, що впливають на здоров’ї, таке: А) умови і спосіб життя, живлення — 50 %; генетика і спадковість — 20 %; зовнішнє середовище, природні умови — 20 %; охорона здоров’я — 10 %;

В) умови і спосіб життя, живлення — 20 %; генетика і спадковість — 30 %; зовнішнє середовище, природні умови — 20 %; охорона здоров’я — 10 %.

С) умови і спосіб життя, живлення — 10 %; генетика і спадковість — 30 %; зовнішнє середовище, природні умови — 40 %; охорона здоров’я — 20 %. Д) умови і спосіб життя, живлення — 10 %; генетика і спадковість — 30 %; зовнішнє середовище, природні умови — 20 %; охорона здоров’я — 40 %.

Е) умови і спосіб життя, живлення — 20 %; генетика і спадковість — 10 %; зовнішнє середовище, природні умови — 20 %; охорона здоров’я — 50 %.

Завдання №4

Хворий С., 60 років, скаржиться на різкі болі в правому підребер’ї, нудоту, біль у роті, поганий апетит, підвищення температури до 37,3ºС, дратівливість.

Печінка виступає на 2 см, помірно болюча. Дуоденальне зондування: порція А — світло-жовта, прозора, слиз — помірна кількість, лейкоцити — до 20 в н/зр. Порція B — темно — оливкова, багато слизу, пластівці, лейкоцити — до 20 в н/зр., виявлені лямблії, частина З — світло -жовта, лейкоцити — 20-22 в н/зр.

Присутність лейкоцитів у всіх частинах жовчі характерно для:

холециститу

гастриту

гепатиту C.

дуоденіту

панкреатиту

Завдання 5

Тріада клініки синдром Рейтера включає в себе:

A. уретрит, менінгіт, кон’юнктивіт

B. уретрит, кон’юнктивіт, поліартрит

C. проктит, простатит, цистит

D. менінгіт, поліартрит, уретрит

E. все вірно

Еталони відповідей: 1-С, 2-А, 3-А, 4-Д, 5-В.

Джерела інформації вихідного рівня:

Вялков А. И., Райзберг Б. А., Шиленко Ю. В. Управление и экономика здравоохранения: Учебное пособие / Под. ред. А. И. Вялкова. – М.: ГЭОТАР – МЕД, 2002.- 328 с. – ( Серия «XXI век» ).

А. Миняев, Н. И. Вишняков, В. К. Юрьев, В. С. Лучкевич. Социальная медицина и организация здравоохранения. I том, II том, 1997.

Лисицын Ю.П. Общественное здоровье и здравоохранение: Учебник. – М.:ГЭОТАР-МЕД, 2002.- 520 с.

Решетников А.В. Социология медицины (введение в научную дисциплину) : Руководство.- М.: Медицина, 2002. –976с.

Денисов И.Н., Мовшович Б.Л. Общая врачебная практика: внутренние болезни – интернология : практическое руководство – М. : ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2001. – 496 с.

Синячкнко О.В. Игнатенко Г.А. Пропедевтика внутренних болезней: Учебное пособие.-Донецк:Донечина, 1999.-548с.

Зміст навчання.

Теоретичні питання, що розглядаються на занятті:

Медико-соціальні показники здоровя населення.

Здоровий способ життя, роль сімейного лікаря в популяризації здорового способу життя и профілактики захворювань.

Профілактичне харчування, «Школи здоровя»

Фактори ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань.

Реалізація мети первинної профілактики.

Реалізація мети вторинної профілактики.

Реалізація мети третинної профілактики.

Реалізація мети четвертинної профілактики.

Розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу при основних хронічних неінфекційних захворюваннях.

Граф логічної структури теми заняття

Граф логічної структури

Сі

мейний лікар

Первинна медико-санітарна допомога хворим на захворювання терапевтичного профілю за місцем проживання включає заходи з:

Своєчасного (раннього) виявлення хвороб

Формування здорового способу життя

профілактики

:

пер

винна

діагностики

Економічна категорія: рівень життя

вторинна

лікування

третинна

медичної реабілітації

Соціологічна категорія: якість життя

четвертинна

Санітарно-гігієнічна освіта населення

Соціально-психологічна категорія: стиль життя

Соціально-економічна категорія: устрій життя

Джерела інформації:

1. Загальна практика – сімейна медицина: Навчальний посібник/ За редакцією О.В. Синяченка. – Донецьк: Норд-Прес, 2011. – 670 с.

2. Поліклінічна справа і сімейний лікар/ За редакцією Є.Я. Склярова, І.О. Мартинюка, Б.Б. Лемішкіна. – Київ: Здоров’я, 2003. – 636 с.

3. Поликлиническая терапия: Учебник для студентов высших учебных заведений /Б.Я. Барт, В.Ф. Беневская, С.С. Соловьев и др.; Под ред. Б.Я. Барта. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. — 300 экз.

4. Поликлиническая терапия: Учебник для студентов медицинских вузов. /Г.И. Сторожаков, И.И. Чукаева, А.А. Александров. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. — 100 экз.

5. Куличенко Л.Л., Колесникова И.Ю., Ивахненко И.В., Чернышев Е.П. Особенности ведения больных в амбулаторных условиях: Учебное пособие для самостоятельной работы студентов 6 курса лечебного факультета и интернов. – Волгоград, Изд-во ВолГМУ, 2004.

6. Наказ № 507 від 28.12.2002 р. «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги».

7. «Положення про медико-соціальну експертизу, «Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів» — Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р № 83.

8. «Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи» — Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 р. № 221.

Розробка моделі профілактичної програми при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю

Профілактика

особиста

Профілактика медична

Профілактика суспільна

1.Ведение ЗОЖ

-раціональне і

здорове харчування

-адекватна

фізична

активність

-дотримання режимів праці та відпочинку

-гармонійні сімейні і сексуальні відносини

-психогігієна

-відсутність

шкідливих звичок

2.Самоконтроль за станом здоров’я:

-за вагою

-за АТ

-за станом

шкіри і видимих

слизових оболонок

-за станом

молочних залоз

-за менструальним

циклом

3. Дотримання

гігієнічних

вимог і норм

4.Своєчасне консультування з фахівцями у галузі зміцнення здоров’я і

профілактики захворювань

5.Виконання рекомендацій по ЗОЖ

І. Первинна профілактика

1. Розробка гігієнічних вимог до умов навколишнього середовища

2.здійснення екологічного і соціально-гігієнічного моніторингу, розробка відповідних рекомендацій і реалізація їх у межах

компетенції

3. Проведення індивідуального і групового консультування, спрямованого на формування ЗОЖ

-інформаційне забезпечення

-гігієнічний виховання

-формування дієвої мотивації



-надання сприяння та професійної допомоги в боротьбі з тютюнопалінням, підвищеним споживанням

алкоголю і споживанням наркотиків і наркотичних засобів

4. Поліпшення організації та підвищення якості всіх видів профілактичних медичних оглядів, формування мотивації до контролю за здоров’ям.

5. Проведення диспансеризації населення для виявлення ризиків розвитку хронічних соматичних захворювань і оздоровлення осіб і контингентів населення, які перебувають під впливом несприятливих для здоров’я факторів із застосуванням заходів медичного і

немедичного характеру.

6. Проведення імунопрофілактики

7. Оздоровлення

II. Вторинна профілактика



Страницы: 1 | 2 | Весь текст