Тема. Якість послуг у СЗТ

Якість послуг у СЗТ. Сертифікація та категоризація в України та за кордоном

1. Показники та стандарти якості. Теоретичний аналіз якості у туризмі.

2. Міжнародні стандарти відпочинку в сільській місцевості.

3. Стандартизація та категоризація в України

Література

Арбузова Ю.В. Перспективні напрями розвитку зеленого туризму / Ю.В. Арбузова, В.Д. Яковенко //Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві, 2013, вип. 3(4). С.120-128.

Методичний посібник для мешканців сільських територій Вінницької області. — Кeльце – Вінниця 2009.

Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. – 271с.

Збереження і сталий розвиток Карпат. Навчальний посібник зі сталого туризму

Показники та стандарти якості. Теоретичний аналіз якості у туризмі.

У багатьох документах ЄС забезпечення високої якості відпочинку визначається як «безпрограшна» стратегія для гірських сільських районів. Сільські та особливо гірські райони у всьому світі належать до найважливіших туристичних місць. Туристів приваблюють природні умови, мальовничі краєвиди та враження, що може запропонувати сільська місцевість. Однак, туризм несе як можливості, так і загрози для самої місцевості.

Незважаючи на доходи від туризму, що стали вагомим джерелом прибутку для багатьох місцевих громад, наплив відвідувачів у ці регіони становить серйозну небезпеку для унікального та незабрудненого навколишнього середовища. Ось чому науковці, а також суб’єкти туристичного бізнесу та власники садиб прийшли до висновку, що туризм має бути сталим та орієнтованим на якість, а його масштаби мають бути обмеженими. Іншими словами, необхідно вживати усіх заходів, аби природною красою гір могло насолоджуватись як сучасне, так і майбутнє покоління.

Якість та сталість сьогодні є головними принципами розвитку туризму, які відображають тісний взаємозв’язок між навколишнім середовищем, культурою, громадою та сучасними ринковими потребами і здоровою конкуренцією. Підвищення якості в туризмі є необхідною умовою для задоволення потреб туристів, підвищення конкурентоспроможності у туристичній індустрії та забезпечення збалансованого та сталого розвитку туризму. Підтримка якості у туризмі – це найкращий спосіб захистити та покращити економічний та соціальний стан сільської місцевості, а також стан навколишнього середовища.

Європейське бачення сталого розвитку та відродження сільських територій — через розвиток місцевої економіки (продуктів та послуг), а також збереження та захист навколишнього середовища.

Як визначається якість у туризмі?

Якість – абстрактне та нечітке поняття. Більш того, коли мова йде про послуги, якість є суб’єктивним критерієм, що вимірюється матеріальними та нематеріальними параметрами.

Туристи визначають матеріальні аспекти якості за допомогою відчуттів: зір, слух, смак, нюх, дотик. Нематеріальні аспекти якості, такі як: ввічливість, гостинність та розуміння, оцінюються споживачем залежно від вражень (задоволений, пригнічений, розчарований), що склалися від особистого спілкування під час туристичної подорожі.

Усі вищевказані аспекти ускладнюють завдання визначення якості у туризмі, не кажучи вже про їхні виміри чи контроль. Загальноприйняте визначення якості відсутнє.

Розглянемо наступні визначення якості: слайд

“Здатність підприємства виправдовувати очікування клієнта” (Льюіс та Бумз, 1983 р.)

“Відповідність стандартам та здатність виправдати / перевищити очікування споживача” (Рівз та Беднар, 1995 р.)

“Різниця між тим, на що очікував турист та тим, що він реально отримав.” (Файгенбаум, 1995 р.)

“Відповідність вимогам” (Кросбі, 1984 р.)

“Набір якостей та властивостей, притаманний певному продукту чи послузі, що дає змогу задовольнити потреби споживачів” (Міжнародна організація із стандартизації, ISO 8402/86)

Всесвітня Туристична Організація (ВТО) керується таким визначенням якості у туризмі – «Результат діяльності, що має на меті задовольнити усі законні потреби у продуктах та послугах, вимоги та очікування споживача за взаємоприйнятними умовами та ціною, основними показниками якого є надійність і безпека, гігієна, доступність, прозорість, автентичність та гармонія туристичної діяльності, що пов’язана з людським чинником та навколишнім середовищем» (Комітет з підтримки якості ВТО, 2003 р.). слайд

Коли мова йде про сільський туризм, який вважається сталим за своєю суттю, то природа даного продукту сільського туризму ставить іще більше запитань, пов’язаних із якістю. Такі ознаки сільського туризму, як віддалене розташування, значна кількість неорганізованих малих приватних підприємств, обмежена кількість ресурсів та часто відсутність управлінських навичок, а також неоднорідність споживчих очікувань, призводять до подальшої складності у визначенні та забезпеченні якості.

Цілком зрозуміло, що постачальники послуг, менеджери та особи, відповідальні за планування, не зможуть досягти поставлених цілей, якщо вони не дотримуватимуться стандартів традиційного туризму, включаючи комфорт та гігієну, а також автентичність (справжність, вірогідність) та сільську ідентичність (подібність). Сільська ідентичність несе у собі постійне протиріччя: Гроле слайд написав у своїй статті (журнал «Лідер», 1993 р., № 4): «Сільський туризм намагається збалансувати спадок минулого та вимоги сучасності, очікування міських жителів та реальність сільських місцевостей».

Дехто вважає, що якість у сільському туризмі перш за все полягає у комфорті житла, красі пейзажів, наявності об’єктів культурної спадщини та наближеності до сільського життя.

Інші вважають, що якість має бути зосередженою на автентичності сільського району та місцевого населення; такі ознаки, як оригінальність та автентичність сільського середовища, додають цінності стандартному комфорту оселі.

Якість у сільському туризмі включає у себе все вищесказане. Є чимало вимірів якості, які у значній мірі залежать від різних вимог відвідувачів. Є певна група туристів, для яких вимоги до «базової якості» пов’язані з такими чинниками, як доступність, інфраструктура, гігієна, умови проживання, ціна та ін., тобто, ті самі вимоги, що очікуються у будь-якому виді туризму. Однак, є чимало туристів, чиї вимоги до якості у сільському туризмі пов’язані, у першу чергу, з унікальністю місцевості — місцевим колоритом, автентичністю місцевої архітектури, культури та населення. Ці аспекти сільського туризму мають братися до уваги при визначенні якості.

Також у деяких країнах, де сільський туризм асоціюється швидше з відпочинком, ніж з досвідом проживання у сільській оселі, якість має включати в себе безпеку та різноманітті дозвілля.

Загальні чинники якості у сільському туризмі: слайд

● комфорт та гігієна;

● автентичність та сільська ідентичність;

● живописні краєвиди;

● наявність об’єктів культурної спадщини;

● наближеність до сільського життя;

● простота;

● участь місцевого населення;

● унікальність сільської місцевості;

● відсутність великої кількості туристів.

Роль якості: чи є якість ключовим принципом розвитку туризму?

Визначення якості (послуги) та її властивостей може змінюватись і доповнюватись, проте всі визнають її важливість для приваблення споживачів, досягнення довгострокових цілей, ефективності витрат, прибутковості організації. Протягом останніх років усе більше людей розуміють, що саме якість послуг відіграє вирішальну роль в успішності підприємства в сучасному конкурентному середовищі. Також було доведено, що запровадження програм із забезпечення якості допоможе підвищити прибутки та покращить репутацію підприємства, оскільки якість – це також реклама.

У туристичному бізнесі якість стала більш важливою, ніж кількість, як для споживачів, так і для постачальників послуг. Можна беззаперечно стверджувати, що успіх туристичного бізнесу в значній мірі залежить від якості запропонованих послуг. Власники місць розміщення мають зрозуміти, що лише повністю задовольняючи вимоги та очікування споживачів, вони не ризикують зазнати втрат.

Також потрібно усвідомлювати, що коли туристи приїжджають на відпочинок, вони взаємодіють із постачальниками послуг, а не просто «забирають продукт додому». Одна єдина ситуація чи невирішена проблема, що розчарувала споживача, може залишити слід на загальному враженні від наданих йому послуг. Раніше такий одиничний випадок не мав настільки серйозного значення. Проте сьогодні незадоволені споживачі мають змогу зробити цю інформацію доступною для інших туристів за допомогою мережі Інтернет.

2. Міжнародні стандарти відпочинку в сільській місцевості.

Перша спроба встановити стандарти для відпочинку в сільській місцевості була зафіксована наприкінці 70-х років минулого століття на річці Вісконсін (США), коли туристів-каноїстів та місцевих рибалок попросили виразити їхні вимоги до допустимої кількості людей на відпочинку. Туристи на човнах встановили норму до 3 осіб, каноїсти — до 6, а місцеві рибалки — до 8 осіб. З тих пір дослідження відпочинку на природі переважно було зосереджено на питанні кількості відпочиваючих.

Пізніше вивчався також екологічний вплив, що, безперечно, внесло вклад в управління якістю навколишнього середовища. Проводились дослідження для встановлення допустимих змін у навколишньому середовищі, спричинених різними видами відпочинку, – вільного кемпінгу, запалювання багать, сміття, що залишалось у лісах і т ін.

Отже, якість має бути гарантованою на всіх етапах туристичного ланцюжка від житла та харчування до навчання місцевих гідів, інформаційного забезпечення, оскільки кожен елемент може вплинути на успіх продукту та задоволення туристів. У випадку, якщо якість одного з елементів є недостатньою, під загрозою опиняється успіх всього продукту!

Варто відзначити, що встановлення стандартів якості – це лише перший крок загального процесу її удосконалення. По-перше, потрібно визначити попит на ринку, який має бути врахований при плануванні та розвитку продукту та послуги. І нарешті, необхідний контроль за здатністю системи виробляти один і той самий продукт чи послугу за визначеним стандартом якості.

Управління якістю у сільському туризмі

Багато хто і досі побоюється, що стандарти якості можуть витіснити індивідуальність продуктів сільського туризму. Споживач зазвичай хоче відчути щось нове і при цьому отримати гарантію комфорту.

Виходячи з цього, ефективна система якості: слайд

● базується на потребах споживача;

● гарантує базові міжнародні стандарти;

● зберігає автентичність продукту сільського туризму;

● включає критерії захисту навколишнього середовища;

● вживає заходів, аби сільський туризм не став масовим продуктом.

“Система якості сільського туризму має бути нерозривно пов’язаною з надійним описом продукту для того, щоб забезпечити задоволення споживача та надати незабутніх вражень. Цього можна досягнути за допомогою мінімальних стандартів якості, прийнятих у Європі.” (Джерело: Висновки з міжнародного семінару із сільського туризму, Латвія, 2004 р.) слайд

Якість житла та послуг, які надаються туристам, відіграє досить велику роль у СЗТ, але не для всіх груп туристів. Наприклад, групи молоді, які використовують агрооселю лише як місце для ночівлі (вдень вони мандрують), найчастіше не потребують хороших умов в агрооселі, їм вистачає базових послуг, а деколи і просто даху над головою.

Водночас, багато агроосель орієнтуються на надання якісних послуг і створення комфортних умов для інших груп туристів, зокрема іноземців, проведення конференцій і т. ін. Такі агрооселі найчастіше і потребують сертифікації (Сертифікація (англ. Certification) – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам) або категоризації (це підбиття явища, об’єкта, процесу тощо під певну категорію).

За кордоном, де СЗТ уже давно розвинутий, постійно виходять каталоги з описами агроосель, де вказано рівень якості послуг і комфорту у кожній, тому агрооселі вигідно пройти сертифікацію і отримати знак якості, що приваблює більше туристів і створює відповідний імідж для агрооселі.

Як приклад, розглянемо систему сертифікації у Німеччині.

У цій країні існують три напрями сертифікації у галузі сільського зеленого туризму. слайд

1. Стандарт асоціації сільського зеленого туризму. Агрооселям присвоюють певну кількість зірок, відповідно до рівня якості (1-4 зірки для агроосель з кімнатами для туристів і 1-5 зірок для агроосель з окремими будиночками для туристів).

Кількість зірок означає: слайд

*

Агрооселя добре обладнана і чиста. Рівень комфорту базовий. Кімнати добре мебльовані, хоча меблі можуть бути не нові і не у відмінному стані.

**

Вищий рівень комфорту. Обладнання і меблі досить високої якості.

Хороша якість обслуговування і високий рівень чистоти.

***

Досить високий рівень комфорту. Обладнання тільки якісне і нове.

Кімнати естетично обставлені та прикрашені.

****

Дуже високий рівень комфорту. Обладнання і меблі продумано підібрані, нові, кімнати прикрашені. Територія навколо будинку і всі внутрішні приміщення також доглянуті. Спеціальні послуги для гостей.

*****

Дуже високий рівень комфорту. Для гостей надається багато спеціальних послуг. Відмінна чистота і технічна оснащеність. Будинок і територія довкола дуже дбайливо доглянуті.

2. Німецьке сільськогосподарське товариство має іншу систему сертифікації. Агрооселі періодично обстежуються незалежними експертами відповідно до певних критеріїв. Також товариство проводить сертифікацію сільськогосподарських підприємств, приватних пансіонів у сільській місцевості та сільських готелів. слайд

В агрооселях обстежується таке: загальне враження від зовнішнього вигляду, рівень послуг, безпека та екологічні аспекти.

3. Екологічність умов та діяльності агрооселі оцінюються в рамках спеціальної програми уряду (деяких міністерств) а також асоціації готелів. Агрооселям надається знак екологічної якості, який оснований на приблизно 100 критеріях, що відповідають принципам екологічного аудиту. слайд

Сертифікація є добровільною для всіх агроосель і проводиться на платній основі, але агрооселі переважно є зацікавленими у ній для залучення більшої кількості туристів та престижу. слайд слайд

Ще один приклад проведення категоризації у Польщі. cлайд Так, з 1997 р. Польська федерація сільського туризму «Гостинні господарства» запровадила нові засади класифікації та категоризації об’єктів сільської нічліжної бази слайд. Завдяки цій категоризації власники об’єктів для ночівлі почали пристосовуватись до поставлених вимог, зросла якість запропонованих послуг. слайд

Система категоризації сільської нічліжної бази є добровільною. Садиби, в яких була проведена категоризація, гарантують високу якість послуг і їх частіше відвідують гості. cлайд До того ж господар такої оселі отримує право розмістити свою пропозицію в рекламних матеріалах федерації. cлайд

Категоризація проводиться на підставі письмового звернення, яке надсилається в Польську федерацію сільського туризму «Гостинні господарства». Правління федерації делегує на об’єкт двох інспекторів, які здійснюють категоризацію. Присвоювані категорії відрізняються кількістю сонечок на знаку федерації — що вища категорія, то більше сонечок. Нині можна отримати максимально III категорію, тобто три сонечка. Сонечка відповідають зіркам, які використовують при категоризації готелів. Оселя, якій присвоєно відповідну категорію, має право два роки користуватися знаком Польської федерації сільського туризму «Гостинні господарства». Після того необхідно повторно подати запит у федерацію, яка проводить інспекцію об’єкта, й затверджує категорію на наступні два роки.

В Австрії, (слайд 4) наприклад, є ферми, що відзначені лейблом “Beim Bauern zu Gast” («Ласкаво просимо до садиби»). Це означає, що ферма пройшла сертифікацію, і туристи можуть отримати досвід проживання на фермі та спробувати домашні продукти. слайд

В Австрії якість ферм було вивчено та оцінено спеціальним комітетом із оцінки. слайд Усі ферми було класифіковано за трьома групами залежно від кількості присвоєних квіток (ромашок), що допомагає туристам обрати бажану ферму. слайд Є 150 критеріїв якості, що використовуються для оцінки ферм. слайд У процесі оцінки до уваги береться навколишнє оточення ферми, побутові умови та послуги. слайд слайд слайд

Базові умови проживання. Душ, ванна та туалет загальні.

Комфортні умови проживання. Душ, ванна та туалет у кожній кімнаті. Садиба, де турист почувається як удома.

Вишуканий інтер’єр, комфортні умови та якісні (екологічні) меблі.

Душ, ванна та туалет у кожній кімнаті.

У Франції діє своя система класифікації та сертифікації садиб сільського туризму. Національна Федерація Франції «Жіт де Франс» («Gіtes de France») видає сертифікати якості та встановлює стандарти умов та послуг за чотирма видами місць проживання: сільські будинки, кімнати, дитячі пансіонати та житло для гірських походів. слайд

Джерело: http://www.gites-de-france.com

Також у Франції Спілка сільськогосподарських палат проводить класифікацію житла, що знаходиться на сільських територіях. слайд Сюди входять: житлові будинки на фермах; ферми, що надають послуги з кінного туризму; туристичні табори та ін. слайд Усі вони мають різні стандарти якості та відзначаються сертифікатом «Ласкаво просимо на ферму». слайд

Італія. слайд Усі шанувальники таланту Аль Пачіно і Френсіса Копполи, хапайте валізи і гайда в селище Савока, що в Сицилії. Саме в сільській церкві було знято славнозвісне вінчання Майкла, майбутнього дона Корлеоне.

В Італії три національні організації сільського туризму створили Спілку AGRITUR, що розробила стандарти якості у сільському туризмі.

Джерело: http://www.anagritur.com

У Греції слайд сертифікація якості у сільському туризмі є досить новим явищем. Досі розвиток сільського туризму у значній мірі залежав від розвитку інфраструктури (житло, виробництво традиційних продуктів, рекреаційна діяльність та ін). слайд Лише після 2003 року сільський туризм почав активно розвиватись. У 2003 р. Грецька організація стандартизації (ELOT) запровадила стандарти якості у сільському туризмі. Дані норми було розроблено робочою групою, куди входили представники Грецької організації національного туризму, Асоціації агротуризму та ELOT. Проект також підтримувався Центром стратегічного планування та Міністерством сільського господарства Греції.

3. Стандартизація та категоризація в України

В Україні система сертифікації ще не є розвинутою. Низка слайдів Це питання розробляє Спілка сприяння розвитку СЗТ в Україні, що є громадською ініціативою. Але наразі така діяльність не підведена під базу українського законодавства.

Деякий моніторинг агрооселі проводять також органи місцевої влади, наприклад, відділи туризму районних державних адміністрацій або Управління курортів та туризму, хоча це лише опосередковано пов’язано з оцінюванням якості послуг агрооселі.

Деякою мірою можна вважати більш якісними послуги тих агроосель, описи яких входять до каталогів сільського зеленого туризму, оскільки це переважно агрооселі досить високого рівня з якісним житлом та великою кількістю послуг, але чітких критеріїв у цій сфері ще немає.

Користь від знаків якості слайд

- Дає туристам можливість ідентифікувати об’єкт туризму, що пропонує відпочинок, а також розрізняти продукти та послуги конкуруючих організацій.

- Знижує ризик туриста придбати неякісний продукт чи послугу, оскільки знак якості вказує на рівень якості та гарантує надання послуги; захищає туристів від спекулятивних пропозицій.

- Сприяє сегментації ринку, приваблюючи туристів залежно від вимог до якості та потреб, тому є стратегічним засобом планування, а також допомагає у ціноутворенні.

- Захищає підприємства від нечесної конкуренції.

- Виступає засобом реклами та комунікації із споживачами.

- Підвищує конкурентоспроможність та престиж компанії.

Система категоризації повинна використовуватись організаціями, які займаються рекламою садиб, і передбачає відповідність якості та ціни продукту (послуги). Такими організаціями можуть стати в області неприбуткові організації – Регіональний туристично-інформаційний центр та створені в районах туристично-інформаційні центри, які розроблятимуть та впроваджуватимуть процедури, що забезпечать підвищення якості туристичних послуг – сертифікацію сільських садиб, маркування та стандартизацію маршрутів, встановлення лайтбоксів (знаків якості), створення та підтримку систем онлайн бронювання.

Запровадження категоризації засобів розміщення (об’єктів, в яких регулярно або час від часу надають послуги розміщення для ночівлі) повинно стати черговим кроком стимулювання розвитку СЗТ в сільській місцевості, а відтак додатковим надходженням коштів для жителів села, поліпшення ситуації з працевлаштуванням. Це, водночас, і стимул щодо збереження екологічно чистого довкілля, що виступатиме неабияким чинником для зростання туристичної активності у селах, зокрема, збільшення кількості зарубіжних споживачів сільських туристичних послуг в Україні, і запорука маркетингового успіху. А за великим рахунком – одна з передумов соціально-економічного розвитку села.

Програма добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»

В Україні у 2008 р. всеукраїнська Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму запровадила програму категоризації у сфері сільського туризму «Українська гостинна садиба».

«Українська гостинна садиба» – це унікальна об’єднана програма на всеукраїнському рівні, метою якої є розвиток різних форм поселення у сільських садибах, підвищення якості комплексного обслуговування туристів, надаваних послуг розміщення та сприяння розвитку сільських територій в Україні. слайд

Програма дозволить сільському населенню за допомогою місцевих осередків Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні провести оцінку і надати відповідну категорію житлу, яке передбачене для туристів і відпочиваючих.

Загальні положення слайд

Підготовку Програми добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба» (далі – «Програма») та категоризаційних вимог здійснено на підставі законів України «Про туризм», «Про захист прав споживачів», міждержавних стандартів на туристично-екскурсійне обслуговування та аналогічних стандартів країн-членів Європейської федерації сільського та фермерського туризму EUROGITES (Австрії, Ірландії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Швеції, Швейцарії, Чехії).

Вимоги добровільної категоризації розроблені відповідно до вимог ДСТУ 4268:2003 “Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги”, нормативних документів та основних стандартів щодо індивідуальних та колективних неготельних засобів розміщення європейських країн.

Програма застосовується з метою добровільної категоризації індивідуальних та колективних не готельних засобів розміщення.

Програма поширюється на індивідуальні та колективні не готельні засоби розміщення, власники яких є членами»Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, а також на тих власників засобів розміщення хто не є членами даної організації та добровільно об’єднуються у мережу «Українська гостинна садиба».

Програма встановлює вимоги до різних категорій засобів розміщення сільського туризму та порядок їх присвоєння. Вимоги Програми застосовують до суб’єктів господарювання, що надають послуги індивідуальних та колективних не готельних засобів розміщення.

Програма «Українська гостинна садиба» має чотири категорії слайд:

Базова (найнижча) категорія – садиба відповідає мінімальним вимогам, які встановлені до місць розміщення туристів та відпочиваючих.

Перша категорія – садиба відповідає встановленим вимогам, що стосуються озеленення території, паркування автотранспорту, мінімальних розмірів ліжок, площ санітарних приміщень та проходження навчань власниками садиб.

Друга категорія – садиба відповідає встановленим вимогам, які передбачають наявність підсвіченої вивіски, окремого входу для гостей, дитячого майданчику, бані/сауни та доступу до мережі Інтернет.

Третя (найвища) категорія – садиба відповідає встановленим вимогам, які передбачають наявність басейну, гаражу, телебачення у кожній кімнаті, телефону та холодильнику, оздоблення місць відпочинку натуральними матеріалами, цілодобове гаряче та холодне водопостачання. (Джерело: www.greentour.com.ua), які позначаються відповідним знаком. Знак «Українська гостинна садиба» (далі – «УГС») включає композицію із словосполученням українською мовою – «Українська гостинна садиба», англійською – «Ukrainian guest house» та графічного символу, на якому зображена українська хатинка. Під хатинкою розміщені одна, дві або три квітки.

Знак дає право сільському господарю повідомляти про відповідну якість житлових умов та рівень послуг у засобах реклами та інформації, встановлювати плату, відповідно до категорії тощо. Цей знак надається Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні і може використовуватися як маркетинговий інструмент у зростанні популярності садиби. Знак надається на термін два роки, що засвідчується відповідним сертифікатом.

Знак «Українська гостинна садиба» надається агротуристичним садибам, які відповідають вимогам згідно Програми «Українська гостинна садиба.

Вимоги Програми добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба»

ВИМОГА

КАТЕГОРІЯ

І

Садиба, благоустрій території

Б

1

2

3

1

Наявність світлової вивіски

-

-

+

+

2

Наявність знаку «Українська гостинна садиба»

+

+

+

+

3

Наявність окремого входу для гостей

-

-

+

+

4

Декоративне і (або) огороджувальне озеленення

-

+

+

+

5

Місце для паркування автомобіля на території

-

+

+

+

6

Наявність гаражу для паркування

-

-

-

+

7

Обладнане місце для відпочинку поза межами будинку (альтанка, колиба, зона відпочинку під тентом тощо) зі столом та місцями для сидіння

-

+

+

+

8

Спеціально обладнане місце це для приготування страв на відкритому вогнищі

+

+

+

+

9

Дитячий ігровий майданчик

-

-

+

+

10

Баня/сауна

-



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст