Тема №5

Внутренняя и внешняя среда организации



Все виды экономической деятельности подвержены кризисным ситуациям и поэтому необходимо быть готовым к их проявлениям. Самая неверная реакция на кризис – это надежда на то, что никто не узнает о произошедшем и отсутствие каких-либо предпринимаемых действий. Такую манеру поведения можно назвать «страусиной политикой». Следствием такой позиции является запоздалый ответ на сложившуюся ситуацию, то есть реакция на кризис после того как информация стала достоянием общественности. В таком случае общение организации с обществом и СМИ носит оборонительный характер и компания выглядит оправдывающейся и виноватой. Это наносит серьезный урон репутации, образу компании на рынке. Таковы следствия «страусиной политики». Поэтому одним из руководящих принципов антикризисного PR является отказ от подобного поведения. Меры антикризисных коммуникаций должны носить активный, а не оборонительный характер.При разработке антикризисной стратегии необходимо, прежде всего, определить заинтересованные лица и их интересы.Заинтересованные лица – любая группа людей, которая может повлиять на благополучие организации (наемный персонал, управляющие, акционеры, потребители, поставщики, кредиторы, СМИ, местные жители, местные власти, надзорные органы и др.)Далее необходимо определить сегменты, которые затронул кризис. Наиболее сложная ситуация, если кризис охватил все сегменты. Работа с внутренней средойВ первую очередь нужно разъяснить сотрудникам, что кризис носит временный характер и таким образом предотвратить панику. Паника в условиях кризиса недопустима и означает гибель компании. Следующим этапом будет разработка стратегии фирмы по выходу из кризиса. Стратегия разрабатывается антикризисной командой совместно с топ-менеджерами. Команда разработчиков работает в сжатые сроки, при весьма ограниченных ресурсах. Готовую антикризисную стратегию необходимо разработать в течение 3-7 дней, иначе она будет неактуальна. Затем необходимо провести презентацию стратегии по выводу организации из кризиса. Каждый сотрудник должен четко понимать сложившуюся ситуацию и полную прозрачность действий. При этом надо учитывать, что каждый сотрудник является своеобразным пресс-секретарем компании в кризисной ситуации. Несомненно, что в любой организация есть определенные сотрудники «официально» уполномоченные говорить от имени организации. Если репортеру потребуется информация, то его вопросы будут адресованы пресс-секретарю организации, но это не предотвращает утечки сведений от вашего секретаря, молодого специалиста или менеджера. Поэтому важно в течение кризисной ситуации планировать коммуникации, формулировать ключевые сообщения не только для сотрудников, но также и для тех, кто близок к организации, например, консультантов и основных потребителей. Они – одни из первых, с кем будут беседовать журналисты.Целесообразно разработать рекомендации для подготовки сотрудников к общению с представителями внешней среды в кризисной ситуации, включающие следующие направления:1. Разработка одного — трех ключевых сообщений о кризисной ситуации, которые будет достаточно просто понять, запомнить и использовать. В чрезвычайной ситуации сообщения могут быть не чем иным как обнадеживающими заявлениями, типа «все под контролем, никаких комментариев», » наша текущая деятельность не затронута происшедшим «, «мы были готовы к этому, все идет по плану » или «мы — отличная компания, и я горд, что работаю в этой компании.2. Установление тесного контакта между сотрудниками и представителями руководства компании, которые обязаны информировать их о происходящем. В личной беседе фраза «мы заботимся о Вас» звучит гораздо убедительнее, чем в бюллетене или информационном сообщении, хотя иногда письменные коммуникации — единственный путь общения. Нежелательно, чтобы сотрудники получали информацию о ситуации в организации из СМИ.3. Определение лучших «неофициальных пресс-секретарей» и «свободных орудий». • первые — это служащие, зарекомендовавшие себя лояльными, понимающими, когда можно говорить, а когда нужно молчать, и кем восхищаются их коллеги; если они чувствуют, что получают точную информацию и о них заботятся, то передадут это чувство другим сотрудникам наряду с ключевыми сообщениями, которые подготовит руководство организации. • «свободные орудия» — это те сотрудники, которые не знает, когда надо молчать, иногда бывают недовольными, иногда рьяно лояльными – они сообщают не только факты, но и слухи и инсинуации. Во время кризиса, такие сотрудники должны получать сглаженную, но верную информацию и/или должны быть хорошо изолированы от чувствительной информации.4. Создание системы управления слухами. Необходимо обеспечить способы, по средствам которых персонал сможет задавать вопросы и получать быстрые ответы. Рекомендуется назначить сотрудников, которым больше доверяют (из белых или синих воротничков), кто ответит на вопросы и затем получит ответы от кого-то из официальной антикризисной команды. Важно также иметь анонимное средство для вопросов, типа информационного табло, на котором размещаются ответы на анонимные вопросы, отправленные по почте. Все служащие должны иметь возможность использовать любой метод связи без опасения репрессий. Практика показывает, что успешное выполнение программы по внутренним коммуникациям эффективнее, чем большинство внешних коммуникаций, В тоже время недостаток внутренних коммуникаций может полностью подорвать даже лучшую внешнюю стратегию организации.Работа с внешней средой В компании выявляются информационные потоки, которые проходят через секторы аудитории, определенные на предыдущих этапах. Выбирается группа людей, имеющих право общаться со СМИ. Всему персоналу дается официальный запрет на внешние контакты. Назначается группа, занимающаяся постоянным мониторингом СМИ. Для ньюс-мейкеров готовятся специальные материалы, в которых содержится статистическая информация, информация о фирме, сотрудниках, о сложившейся ситуации, а также готовые ответы на сложные вопросы. Например, вовсе не обязательно втягиваться в дискуссию и отвечать на провокационные вопросы. Достаточно использовать одну из заготовленных фраз, мягкий «перевод стрелок»: «К сожалению, мне как непрофессионалу очень сложно судить, и я бы посоветовал вам обратиться в нашу PR-службу за более подробной информацией». 





Тема 5

Тема 5 Міжнародна передача технологій

Міжнародна передача технологій поняття та економічні ролі в міжнародній економіці.

Державне регулювання міжнародної передачі технологій.

Україна в системі міжнародної передачі технологій.

1.Технологія – спосіб або метод виробництва продуктів чи послуг, спосіб поєднання факторів виробництва, спосіб організації процесу, спосіб та метод управління, що базуються на застосування науково – технічних знань.

Технологія в міжнародній економіці – фактор виробництва та економічного розвитку, що характеризується високою міжнародної мобільності.

Матеріальною основою виникнення міжнародної технології ринку та відносин з приводу передачі технологій є міжнародний поділ праці в цій сфері, що будуються на технологічних відмінностях та переваг країн. Ці відомості склалися історично або набуті у процеси розвитку.

Фактори:

1) в епоху постіндустріальної цивілізації технології та інформація стали головним фактором економічного розвитку;

2) відбувається якісні зміни в міжнародний поділ праці, що характеризується виділенням науко місткості спеціалізації та прискоренням, розвитком науково-технічної кооперації;

3) ринковий характер розвитку міжнародної економіки, що постійно вимагає інновацій;

4) загострюється міжнародна конкуренція за науково – технічні ресурси та продукти;

5) настала нова стадія міжнародної конкурентоспроможності країн, на якій ключовим фактором є інновації;

Загальна тенденція до глобалізації в міжнародній економіці виявляються також у науково — технічній сфері:

Сучасні завдання , які стоять перед науково – технічною сферою і які ставить перед нею виробництво та ринок, вимагають для свого вирішення пошуку науково – технічних ресурсів у світових масштабах;

Збільшуються масштаби міграції висококваліфікованих спеціалістів;

Збільшується залежність національних економік від міжнародної науково – технічної сфери;

Зростає частка науково – технічних товарів у міжнародної торгівлі (експорт та імпорт);

2. Державне регулювання міжнародної передачі технологій.

Технологія як товар має ряд особливостей:

1) найбільш цінний товар, який вимагає багато витрат часу та коштів, тому дорогий;

2) технологія може забезпечити високі прибутки;

3) завдяки своїм якостям вона швидко розвивається.

Тенденції міжнародного ринку технологій:

Суб’єктами виступають переважно промислово розвиненні країни світу;

Спостерігається лібералізація ринку;

Зростає частка інтелектуальних послуг;



Виникло та поширюється міжнародне регулювання ринку.

3.передача технологій може здійснюватися в уречевленій формі та у «чистому» вигляді, або в неуречевляній формі.

Форми передачі технологій: — комерційні – патентні угоди, ноу – хау, інжиніринг, ліцензійні угоди, франчайзинг, консалтинг, контракти під ключ;

некомерційні – спільне проведення НДДКР, обмін спеціалізацій, виставки, ярмарки, навчання студентів.

Методи регулювання:

1) пряме – передачі тех. Здійснення органами екс. контролю, методами митного та прикордонного контролю;

2) не пряме передачі технології здійснюються в більшості країн через державну систему, реєстрації патентів та торговельних знаків.

Зони Державного впливу на інноваційну сферу:

«Пропозиція»

«Попит»

«Середовище»

3. Україна в системі міжнародної передачі технологій.

Глибока економіка та соціальна криза якої зазнала Україна від початку 90 – х років хх ст., призвела до того, що досить значний технічний і науковий потенціал держави використана несповна. Інтелектуальна міграція з України становила близько 95 тис. фахівців за 1 рік.

На початку 90-х емігрував кожен 25 – 26-й спеціаліст з вищою освітою. В 1993р. за рахунок переходу до інших сфер діяльності відбулася втрата близько зо % працівників науково – досліджень та науково – виробничих установ, підприємств, організацій. За даними державного комітету з питань науки та технологій України в 1992р. частка завершених науково – технічних робіт, що перевищують світовий рівень, становила всього 4.5 % знизилася за 5 років у 2.5 раза.

Отже, економічна система має анти інноваційний характер Україні потрібно обґрунтовувана загальнодержавна інноваційна політика та стратегія виходу на міжнародний ринок на баз.- фактора інноваційних технологій. Технологічна база України настільки відстала, що для досліджень світового рівня виробництва Україні буде потрібно до кількох 10 років, що може визначити нашу технологію відсталість на тривалий час. Саме тому Україна сьогодні досить гостро відчуває потребу не стільки в експорті своїх науково – технічних досягнень скільки в активній технічній допомозі з боку розвинутих країн.



Переваги в міжнародній науково – технічній сфері та реалізувати ряд заходів у таких напрямах:

Запровадження фінансово – економічних та податкових інструментів;

Створення системи доходів для фінансово інноваційної діяльності;

Вдосконалення правового та нормативних забезпечень інноваційної діяльності;

Вдосконалення інституційної структури;



Створення механізмів кредитування та інноваційних банків.