Тема 3. Бакай Тамилы (1)

Ринковий попит як сума індивідуальних попитів (означення, побудова графі-ків). Зміна попиту та зміна обсягу попиту, фактори зміни (економічний, алгеб-раїчний, графічний аналіз).

Ринковий попит — це сума індивідуальних попитів при певному рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однакових цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і доходи. Іншими словами, ринковий попит — це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами (Табл.1).

Табл.1. Формування ринкового попиту

Як бачимо з Табл1, при ціні Р1 тільки споживачі З виявлятиме інтерес до придбання товару X, тому ринковий попит збігатиметься з індивідуальним по­ питом споживача 3. Якщо ціна знизиться до рівня Р2, то ринковий попит будуть формувати уже два спожи­ вача, а при ціні — усі три.

Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні. Вона будується як сума кривих індивідуальних попитів (Рис. 1).

Рис. 1. Ринковий попит Х

Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивідуальний, крім того, він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів (Рис. 2).

Рис. 2. Фактори ринкового попиту

Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому).

Якщо при зменшенні ціни від Р1, до Р2 обсяг попиту збільшується від Q1 до Q2, ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки а до точки б.

Тобто дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною.

Попит на товар визначається всією кривою попиту (D).

У процесі розвитку економічного життя попит на різні товари постійно змінюється.  Динаміка та характер цих змін обумовлюється змінами всіх факторів, що впливають на попит.

У цьому випадку відбувається зміна попиту  в цілому, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні ціни  (Р1, P2, …, РN.).

Геометричне зміна попиту (його збільшення чи зменшення) відображається переміщенням кривої попиту D вправо (D2 збільшується) чи вліво (D1 зменшується).

Рис. 3. Зміна попиту

Переміщення кривої D в положення D1 може відбуватися  під впливом збільшення доходу споживача, переміщення кривої D положення D2  — під впливом його зменшення.

Переміщення  кривої попиту  вправо  означає збільшення попиту (D1), переміщення кривої попиту вліво — зменшення попиту (D2)

Рис. 4. Фактори, що приводять  до переміщення кривої  попиту

Поняття “зміна попиту” (переміщення кривої попиту вправо чи вліво) не слід змішувати з поняттям “зміна обсягу попиту”, тобто з переміщенням по кривій попиту вниз чи вгору. В останньому випадку при такому переміщенні сам попит не змінюється, а збільшується чи зменшується Q — кількість товару, на яку змінюється обсяг попиту за тією чи іншою ціною

 

Рис. 5. Зміна обсягу попиту

Нецінові чинники попиту:





- кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

- доходи споживачів (пряма залежність між доходами і попитом);

- очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

- ціни на супутні товари. Якщо зростає ціна на товар-субститут (взаємозамінний товар), то попит на нього знижується, а на його замінник — підвищується. Наприклад, подорожчання олії зумовлює скорочення попиту на неї і зростання попиту на маргарин. Якщо зростає ціна на товар-комплемент (доповнюючий), то зменшується попит і на цей товар, і на доповнюючий. Наприклад, зростання ціни на бензин змушує власника автомобіля менше користуватися ним, а відтак зменшується попит як на бензин, так і на мастила, гальмівну рідину тощо;

- місткість ринку. Чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;

- кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Слід розрізняти поняття «зміна обсягу (величини) попиту» і «зміни у попиті». Зміни обсягу попитувідбуваються через зміну ціни і графічно характеризуються рухом точки по кривій попиту.

Зміни в попиті, зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

Зобразимо вплив нецінових факторів на зміну положення кривої попиту (рис. 8.3).

Зрушення кривої ВВ до ВХВХ означає, що нецінові чинники викликають зростання величини попиту, а зсув ВВ до В2Ьг - зменшення попиту.

Рух по кривій ВВ від точки А до точки В, по кривій В.ВХ відЛ, до Ві9 по кривій ВгВг від А2 до В2відображає зміну обсягу попиту під впливом ціни. Рух від точки А до точки А,, відАдоА2, відАдо В} і т. д. означає, що на попит впливають нецінові фактори.

Рис. 6. Зміщення кривої попиту внаслідок впливу на попит нецінових факторів

В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів: а) ефектом процентної ставки; б) ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства); в) ефектом імпортних закупівель.

Ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується.

Ефект реальних грошових залишків. Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованими доходами (наприклад, облігацій). Запас грошей є багатством, оскільки гроші мають певну купівельну спроможність. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних грошових залишків (М/Р). Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Крім того, підвищення цін призводить до підвищення процентних ставок, внаслідок чого вартість облігацій падає. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного попиту скорочується.

Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит, таким чином, скорочуються.