системне і прикладне забезпечення

Житомирський Інститут Медсестринства

Реферат на тему:

Структурно-логічна схема персонального компю»ютера.Системне та прикладне програмне забезпечення

Виконала

Студентка 204 групи

Відділення сестринська справа

Прокопова Ірина

м. Житомир 2013р.

План

Програмні засоби ……………………………………………………………..1

Поняття про програмне забезпечення ЕОМ персонального комп’ютера……………………………………………………………………3

Схема ієрархічної  структури програмного забезпечення ……………………..4

Техніка безпеки при роботі з П Е О М………………………………………5

1.Програмні засоби

Програмні засоби – це набір програм, які забезпечують працездатність ЕОМ і розв’язок  різноманітних практичних задач.

ПК розробила у 1981р всесвітньо відома фірма ІВМ (США). Такий комп’ютер називається ІВМ РС, який став світовим стандартом.

ПК має:  “тверду частину” ( грубо кажучи “залізо”), до якої входять різноманітні пристрої, “м’яку частину”, до якої входять усі програми, що об’єднують  і оживляють пристрої, роблять комп’ютер працездатним для виконання  великого переліку робіт.

Персональні комп’ютери, робота яких грунтується на принципі програмного управління, мають таку структуру:

-         центральний мікропроцесор;

-         внутрішня та зовнішня пам’ять;

-         пристрої введення-виведення інформації;

-         системна шина;

-         зовнішні пристрої.

Центральний мікропроцесор, його призначення, функції.

      Центральний мікропроцесор (ЦМП) – це основний пристрій ПК. Він виконує програму, яка зберігається у внутрішній пам’яті, керує спільною роботою всіх інших пристроїв і виконує різноманітні операції над даними.

     ЦМП складається з таких відділів: арифметико-логічний пристрій, який виконує всі арифметичні та логічні операції над інформацією, що зберігається в пам’яті комп’ютера та пристрій управління, який координує роботу комп’ютера.

     В IBM комп’ютерах використовуються мікропроцесори фірми Intel. Перший такий мікропроцесор з’явився в 1971р. Найважливішими його характеристиками є продуктивність (швидкодія) та розрядність. Продуктивність залежить від тактової частоти, яку вимірюють в мегагерцах. За допомогою тактової частоти синхронізується робота всіх пристроїв ПК. Розрядність – кількість внутрішніх двійкових розрядів, яка суттєво впливає на його продуктивність.

     Розвиток процесорів пов’язаний з поліпшенням цих характеристик. На перших персональних комп’ютерах фірми IBMвикористовували 8-розрядні процесори Іntel. Зараз використовують 64-розрядні процесори з тактовою частотою 200-400 МГц.

Пам’ять, призначення пам’яті, види пам’яті.

Пам’ять призначена для збереження програм та даних.

Види пам’яті: внутрішня та зовнішня.

Внутрішня пам’ять ПК складається з оперативно запам’ятовуючого пристрою (ОЗП або RAM)  та постійного запам’ятовуючого пристрою (ПЗП або ROM).

Оперативна пам’ять (ОЗП) призначена для тимчасового збереження інфомації, потрібної користувачу в даний  момент роботи. Оперативна пам’ять найбільш швидкодіюча пам’ять, єдиним  її недоліком є те, що вмістиме її  стирається при відключенні живлення.

Постійна пам’ять (ПЗП) призначена для збереження стандартних програм, які керують роботою комп’ютера. Ці програми «зашиваються» в постійну пам’ять при виготовленні комп’ютера.

Внутрішня пам’ять має місткість набагато меншу, ніж зовнішня пам’ять.

Програми та дані почнуть оброблятися у комп’ютері тільки після того, як вони потраплять з зовнішньої в оперативну пам’ять.

Зовнішня пам’ять призначена для тривалого збереження програм та даних. Обсяг зовнішньої пам’яті ПК значно більше обсягу внутрішньох пам’яті, але вона поступається внутрішній пам’яті щодо швидкості запису та зчитування інфомації.





Зовнішня пам’ять фізично реалізується у вигляді накопичувачів на магнітних та оптичних дисках. Пристрої введення-виведення інформації.

Стандартними пристроями введення-виведення інформації є клавіатура та дисплей.

2.Поняття про програмне забезпечення персонального комп’ютера

 Програмне забезпечення ЕОМ:

1.      Cистемне програмне забезпечення;

2.      Прикладне програмне забезпечення.

Системні програми – “центрова нервова система” ПК, яка набір електронних схем  і механічних пристроїв об’єднує в єдине ціле, здатне виконувати функції ЕОМ.

Системне програмне забезпечення: операційні системи; системи програмування; сервісні програми.

Прикладне програмне  забезпечення (текстові редактори, графічні системи, електронні таблиці: загальне, спеціальне (статистична обробка даних, бухгалтерський облік, розрахунок будівельних конструкцій і т.п.).

  Персональний комп’ютер здатний виконувати будь-які дії з обробки інформації. Проте для цього необхідно скласти длякомп’ютера на зрозумілій йому мові точну та докладну послідовну інструкцію (тобто програму), що показує, як саме требаобробляти інформацію. Сам по собі комп’ютер не має знань у жодній галузі свого використання, а всі ці знання зосереджені упрограмах, що виконуються на комп’ютері.

  Змінюючи програми для комп’ютера, можна перетворити його в робоче місце бухгалтера або конструктора, економіста абоагронома, редагувати на ньому документи або грати в будь-яку гру. Тому для ефективного використання комп’ютера обов’язково потрібно знати про призначення та властивості програм, необхідних для роботи з ним.

   Програми, які використовуються для роботи з комп’ютером, можна поділити на три категорії:

·  системні програми, які виконують різноманітні допоміжні функції, наприклад, використовуються для створення копій наявної інформації, для перевірки роботоздатності пристроїв комп’ютера і т. ін.;

·  прикладні програми, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачу робіт: редагування текстів,створення малюнків, обробка інформаційних масивів тощо;

·  інструментальні системи (системи програмування),які забезпечують створення нових програм для комп’ютера.

3.Схема ієрархічної  структури програмного забезпечення

4.Техніка безпеки при роботі з П Е О М

1. Не приступати до роботи, не пройшовши інструктаж з техніки безпеки.

2.  Перед початком роботи переконатися у відсутності видимих пошкоджень, в наявності надійного заземлення всіх пристроїв, що входять до складу ПЕОМ

4. Суворо забороняється:

–        торкатись руками задніх стінок комп’ютера і кабелів, проводів живлення і заземлення;

–        вмикати і вимикати комп’ютер без дозволу викладача;

–        не приступати до роботи при знятому корпусі на будь-якому пристрої ПЕОМ;

–        класти книги, зошити на клавіатуру, «мишу» або монітор;

–        працювати з мокрими руками  або в мокрому одязі.

5.       Під час роботи:

–        не допускати різких і грубих ударів по клавішах;

–        у жодному разі не намагатися самостійно ремонтувати комп’ютер;

–        не залишати комп’ютер без нагляду;

–        якщо зникла напруга, негайно вимкнути комп’ютер

6.       При виникненні пожежі та інших аварійних випадків негайно припинити роботу, вимкнути комп’ютер, повідомити викладача і покинути приміщення.

7.      Вмикати пристрої ПЕОМ в такій послідовності:

–        відеомонітор;

–        системний блок;

–        принтер (при необхідності)

8.       Після закінчення роботи:

–        коректно завершити роботу з усіма активними програмами;

–        вимкнути комп’ютер, натиснувши на кнопку «POWER»;

Список літератури:

1.Руденко В.Д.,

2.Макарчук О.М.,

3.Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики. К., 2001, ст.5-15, 26-28