філософія 2 семестр

Тема 10. Філософська думка в Україні.

Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми.

Становлення та розвиток давньоруського світогляду: давньослов’янська міфологія, запровадження християнства. Початки філософії у культурі Київської Русі.

Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії (І. Гізель, С. Яворський, Т. Прокопович, Г. Кониський, Г. Щербацький та ін.).

Г.Сковорода як фундатор філософії українського духу. Філософія кордоцентизму, сродної праці

Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш).

Філософські ідеї Т. Шевченка.

Філософські ідеї О. О. Потебні, С. Подолинського, М. Драгоманова, В. Антоновича .

Розробка філософських проблем у сучасній Україні.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Філософія українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. (І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбинський, Леся Українка).

Філософія періоду “другого відродження” української духовності (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.).

Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький та ін.).

Філософська спадщина Д. Чижевського.

Філософія України в радянський період: філософія 20–30-х років; філософські розвідки 50-х років; філософська думка 60-х років; філософський доробок 70–80-х років ХХ ст.

Місце філософії у відродженні духовної культури українського народу.

Модуль ІV. Основні розділи та проблеми філософії

Тема 11. Основні проблеми філософії. Філософська онтологія. Проблема буття.

Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Роздуми про світ та його існування. Категорія буття: зміст і специфіка.

Дуалізм і монізм. Монізм і плюралізм. Уявлення про субстанцію, їх залежність від розвитку природознавства.

Основні етапи у формуванні науково-філософського поняття буття матерії, його фундаментальна роль у системі філософського вчення про невичерпність матеріального світу.

Природничонаукове уявлення про будову, властивості буття матерії та їх взаємозв’язки.

Філософія про різноманіття та єдність світу.

Поняття про рух та його основні властивості. Об’єктивність, абсолютність і відносність руху. Основні форми руху, їх специфіка і взаємозв’язок. Сучасна наука про проблему класифікації форм руху.

Єдність руху й матерії. Поняття простору та часу, їх основні властивості. Роль теорії відносності (А. Енштейн) у сучасному розумінні простору та часу.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Рух і розвиток. Основні форми руху, їх специфіка і взаємозв’язок.

Сучасна наука про проблему класифікації форм руху. Єдність руху й матерії.

Поняття простору та часу, їх основні властивості.

Роль теорії відносності (А. Енштейн) у сучасному розумінні простору та часу.

Специфіка просторово-часових відношень у природі та соціальних процесах.

Методологічне значення понять буття, матерії, руху, простору й часу для пізнання природи, суспільства та діяльності людини.

Тема 12. Діалектика та її альтернативи

Поняття діалектики та її альтернатив: метафізики, еклектики, догматизму, релятивізму.

Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміни, розвиток.

Категорії діалектики. Одиничне й загальне, явище і сутність.

Структурні зв’язки. Принцип цілісності. Форма і зміст.

Поняття системи, принцип системності. Системний характер і механізм процесу розвитку.

Основні принципи діалектики. Значення законів, категорій та принціпів діалектики у пізнанні й практичній діяльності людини.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Принцип об’єктивності істини.

Закон єдності й боротьби протилежностей, кількісних та якісних змін, заперечення заперечення.

Сучасні концепції діалектики.

“Негативна” діалектика (Т. Адорно, Г. Маркузе).

Значення законів, категорій та принціпів діалектики у пізнанні й практичній діяльності людини.

Тема 13. Філософська антропологія

Філософська антропологія як основа наук про людину.

Антропосоціогенез та його системний характер. Проблема генези, становлення й розвитку людини.

Людина як єдність біологічного й соціального.

Гармонія та дисгармонія людського існування.

Праця, практика, їх генеза та роль у становленні антропосоціогенезу.

Проблеми життя і смерті в духовному досвіді людства.

Самоцінність та сенс людського життя.

Ціннісні орієнтації особистості як продукт її соціалізації.

Творчість як спосіб самореалізації особистості.

Планетарна спільність долі людства, інтернаціональність громадського життя.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Філософський зміст понять “особистість”, “індивід”, “індивідуальність”, їх співвідношення з поняттям “людина”.

Особистість і роль соціального середовища в її формуванні.

Діалектика історичної необхідності та свободи особи у суспільному розвиткові. Свобода й відповідальність.

Філософський аналіз проблеми відчуження.

Свобода як процес зняття відчуження.

Відповідальність як продукт соціальної дії особистості.

Роль мови у процесі антропосоціогенезу, у формуванні свідомості та предметно-практичної діяльності.

Тема 14.Феноменологя. Людина та її духовний світ.

Духовний вимір людського буття. Поняття нової філософської онтології.

Поняття “душі” та її роль в осмисленні внутрішнього світу людини.

Праця, мова, спілкування як необхідна умова виникнення та розвитку свідомості.

Свідомість як вища форма творчого відображення світу у різних формах психічної й предметної діяльності.

Структура свідомості. Свідомість як сукупність знань, пізнавальних образів, емоцій, волі, психіки.

Сутність “психоаналітичної” концепції З. Фрейда: несвідоме (“воно”), надсвідоме (“над-Я”) та свідоме (“я”).

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Місце інтуїції у структурі свідомості.

Пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова сфери свідомості.

Мова як спосіб існування думки. Природні та штучні мови. Функції мови.

Єдність і розбіжність мислення та мови.

Тема 15.Філософська гносеологія та епістемологія.

Пізнання як специфічна форма ставлення людини до світу. Генеза поглядів на проблему пізнання у процесі розвитку філософії.

Сутність теорії пізнання Б. Спінози, І. Канта, неотомізму, екзистенціалізму (К. Ясперс), марксизму, неопозитивізму, постпозитивізму.

Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи гносеології, багатоманітність її форм.

Фантазія й продуктивне уявлення як компоненти творчого процесу. Творчість та інтуїція.

Особливості пізнання природного, соціокультурного й духовного світу людини. Єдність чуттєвого й раціонального в пізнанні.

Наукове знання: специфіка, будова, рівні (рівні (емпіричний та теоретичний), форми (науковий факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія), методи (спостереження, порівняння, експеримент; сходження від абстрактного до конкретного, єдність логічного й історичного, аналіз, синтез, дедукція, індукція тощо).

Наука та суспільство. Соціальні функції науки.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Наукове й буденно-практичне пізнання. Методологія наукового пізнання.

Проблема практики у пізнанні.

Культура як система програм пізнання.

Механізм соціокультурної детермінації пізнавальної діяльності.

Епістемологічні альтернативи логоценризму: деконструкція Ж. Дерріда.

Тема 16. Філософська праксеологія

Діяльність як праця людини з виробництва матеріальних і духовних цінностей.

Практика як основа усіх форм життєдіяльності людини. Практика як єдність суб’єкт-об’єктних та суб’єкт-суб’єктних відносин.

Структура практичної діяльності. Єдність об’єктивних і суб’єктивних сторін практики.

Основні форми практики: матеріально-виробнича, соціально-політична, організаційно-управлінська, суспільно-історична, науково-експериментальна, духовно-культурна діяльність тощо.

Інтегративна функція практики щодо всіх видів людської життєдіяльності.

Гуманістичний зміст соціальної практики.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Діяльність як корисна праця людини, ставлення людини до зовнішнього світу, специфічний спосіб існування соціального.

Духовно-практичне освоєння світу людиною, перетворення суспільних відносин і розвиток людини, її здібностей, знань, умінь та навичок.

Практика як основа усіх форм життєдіяльності людини.

Тема 17. Філософська аксіологія. Культура і цивілізація.

Аксіологія в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття.

Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал.

Цінності як регулятор поведінки людини: нормотворча природа людських відносин.

Поняття про духовну досконалість. Проблема втілення ідеалу.

Людина в системі цінностей. Соціальні функції культури.

Східна та західна моделі культури, їх взаємообумовленість.

Загальнолюдська природа цінностей культури.

Діалектика матеріальної та духовної культури. Аналіз природних, економічних, соціальних, соціально політичних, наукових, етичних, естетичних цінностей.

Культура як основа цивілізації й персоналізації людини.

Творчість і традиції в розвитку культури.

Культура особистості. Духовність та інтелігентність.

Культура спілкування: полеміка та плюралізм думок.

Культура й демократія. Конфлікти між суб’єктами культури та підходи до їх подолання.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

Філософське розуміння культури, її структура.

Місце та роль України в сучасному світовому культурно-історичному процесі.

Матеріальна діяльність як форма об’єктивації духовної діяльності.

Тема 18. Соціальний прогрес та перспективи розвитку людства

Прогрес як поступальний, суперечливий та різноманітний розвиток суспільства.

Особливості й критерії прогресу у сфері матеріального виробництва, науки і техніки, соціально-політичного і духовного життя суспільства.

Пріоритет загальнолюдських цінностей у суспільному прогресі.

Гуманістична орієнтація прогресу.

Науково-технічний прогрес та його вплив на виникнення планетарних проблем людства.

Прогрес і регрес. Реалізація прогресу у зміні суспільних формацій.

Вплив науково-технічного прогресу на умови існування людини як біологічного виду: активізація мутаційного процесу, його вплив на спадковість.

Проблема заглиблення у компьютерну віртуальну реальності у сучасної молоді.

Проблема євтаназія: правомірність, відповідальність та моральний вибір.

Можливості трансформації та маніпуляцій із тілом.

Феномен сучасної сім’ї.

Вплив феміністичного руху на формування новго образу жінки.

Світова екологічна ситуация: куда крокує людство?

Вирішення економічних, політичних, екологічних, демографічних та інших проблем для виживання та прогресу людства.

Загострення глобальних проблем сучасності та їх вплив на процес розвитку людства.

Сенс людського буття на сучасному етапі: перспективи й прогнози розвитку людства.

Можливості сучасної науки та медецині для пітримання та продовження життя людини.

Втрата звязку із природою для сучасної людини.

Тероризм як метод боротьби за світове лідерство.

Вічні та невирішені питання людства.

Проблема виживання бідних країн світу.

Зміни кліматичних показників у країнах світу як наслідок діяльності людини.

Сучасні технічні пристрої: полегшення чи ускладнення звичної діяльності людини?